Коли ви ділитесь занадто особистим, робите собі гірше. І йдеться не тільки про щось погане, а й про хороші моменти з вашого життя
Настала епоха загальної відвертості: люди розповідають найінтимніші речі, виступають на ток-шоу, пишуть у соцмережі, при першому ж більш-менш вдалому випадку дістають на поверхню усю брудну білизну – прямо перед незнайомцями…
Розповідаючи про себе занадто багато, ми стаємо вразливими.
Спершу нас можуть з цікавістю вислухати або прочитати емоційну особисту розповідь у мережі. А потім можуть і скористатися цією інформацією. Можуть позаздрити. Можуть випробувати зневагу і піднятись за наш рахунок. А можуть просто припинити спілкування, тому що відверті розмови людям насправді не подобаються. Це втомлює.
А ще – тому, хто надмірно відвертий, не довіряють — раптом він і їхні таємниці так само розпатякає?
Проблеми у житті можуть бути пов’язані зі звичкою про себе розповідати надто багато.
Ось про що розповідати не треба
-
Погані батьки: агресори, алкоголіки, нечесні люди
Про це можна розповісти лише професіоналу або близьким друзям, у яких ви впевнені. Сторонні люди можуть вас і звинуватити, якщо у них були хороші батьки. Скажуть, що ви зводите наклеп або ж намагаєтесь викликати жалість.
А можуть і впитися вашою відвертістю, відчути себе вищим і кращим, а потім про вас пліткувати. І довіряти нащадку алкоголіків чи агресорів теж не будуть. При будь-якій нагоді згадають прислів’я про яблуко від яблуні…
-
Висловлювати ненависть до когось і ділитися планами помсти теж не треба, навіть якщо правда на вашому боці
Оточуючі миттєво вас позначать як «агресивну небезпечну людину»; вони побояться, що наступного разу ви захочете і їм помститися або на них напасти. І вас почнуть уникати, навіть якщо ви тисячу разів маєте рацію. Ніхто не любить агресивних людей.
-
Розповіді про свій успіх теж краще приберегти для найближчих
Люди часом дуже тяжко переносять чужі досягнення. Вас підсвідомо розпізнають як «хвалька» і «вискочку», а потім почнуть зрівнювати себе з вами; а порівняння – мати заздрощів. Заздрість згодом може виявитися у шкідливих вчинках на вашу адресу.
Успіхами треба обережно ділитися, а не захлинаючись розповідати про них усім підряд. Шубу раніше носили хутром всередину – так цінне хутро краще гріло і зберігалося… І менше було заздрісних поглядів.
-
Власні, інтимні подробиці теж розповідати не треба
Спершу вас із захопленням слухатимуть і читатимуть. І ви навіть побачите, що «вільних вух» стає все більше. Тільки потім ви залишитеся на самоті. Люди розуміють, що такій людині не можна довіряти і вступати з нею у стосунки — вона потім усе розкаже.
Люди тільки роблять вигляд, що вони лояльні й терпимі. Насправді вас вважатимуть розбещеною людиною — і залюбки говоритимуть про це між собою.
-
Розповіді про хвороби, аналізи, фізіологічні відхилення
Несвідомо всі ми прагнемо психогігієни та захисту від негативних емоцій і неприємної інформації. Один раз вас вислухають, поспівчують, а потім почнуть уникати. Про хворобу можна згадати, але показувати свої хворі місця, описуючи болісні відчуття у всіх відтінках радуги не варто.
Позбувшись звички «виливати душу», можна набути покращення у всіх сферах життя.
Зайва відвертість позбавляє сили.
Подумайте про це наступного разу, коли дуже захочеться з кимось потеревенити «ні про що».
