Донорство — тема, про яку варто говорити
У столиці провели одну з найскладніших операцій з трансплантації — вдалося пересадити серце 66-річному священнику з Тернопільщини. Про це повідомляє Інститут серця МОЗ України.
Чоловік рік перебував у списку очікування донора, зберігаючи віру. Перше запропоноване серце медики відкинули через надто високі ризики.
Рішення хірургів відмовитися від трансплантації та шукати інший донорський орган виявилося ключовим. Наступний шанс став рятівним.
– Кажуть, що старші люди не хочуть жити. Це неправда. Кожна людина хоче жити, — говорить пацієнт, Микола Іванович Ференц.
Трансплантація — це ланцюг взаємної відповідальності: робота хірургів, рішення сім’ї донора та готовність пацієнта боротися.
Коли цей ланцюг не розривається, життя повертається.
Що отримав священник після операції
- можливість гратися з онуками;
- спілкуватися з дружиною без задишки та страху;
- співати вдома, як раніше;
- найцінніше — шанс жити.
Це прості радості, які пацієнти після трансплантації усвідомлюють як справжній подарунок долі.
Донорство — тема, про яку варто говорити
– Не переживайте, трохи страшно спочатку. Але треба мати надію, а вона все врятує, — ділиться пацієнт.
Лікарі наголошують: кожна трансплантація — це передусім вчинок родини донора. Важкі рішення приймаються в найтяжчі моменти, але саме вони дають шанс іншим. У випадку українського священника родина донора стала невидимим героєм цієї історії.