Чт. Лис 28th, 2024

Зранку 24 лютого 2022 року, в перший же день повномасштабного вторгнення, вони, не вагаючись, прийшли до свого ТЦКСП в м. Корці Рівненської області, щоб доєднатися до сотень таких же добровольців, для яких найважливішим було – зупинити навалу ворога та не дозволити загарбати рідну землю.

Кожен повинен сам прийти та запропонувати свою якусь допомогу, – каже ВІРУС.

Обидвоє чоловіків не уявляли себе інакше, тому свої сумки зібрали заздалегідь та, не задумуючись, поповнили лави оборонців рідної України.

Мотивація – бут корисним на війні! Ми тому і йшли, це була першочергова задача – опинитися в бойовій бригаді, – згадують чоловіки.

Так, Андрій (ВІРУС) та Ілля (ХУК) стали військовослужбовцями роти охорони 5 відділу Рівненського РТЦКСП, де забезпечували охорону важливих об’єктів та роботу самого територіального центру комплектування.

Однак, всидіти на місці вони не могли, адже хотіли приносити більше користі державі. І вже через чотири місяці чоловіки таки були переведені до новосформованого бойового батальйону, де все було з «нуля».

Так почався новий етап життя наших Героїв – уже тепер бойових медиків. Кожен з них розумів, що здобутий ТУТ досвід, ТАМ допоможе не просто вижити, але і по-максимуму виконати свою роботу – врятувати життя побратимів. Тривалі підготовки, різноманітні курси – знань та вмінь забагато не буває.

А чого боятися ТЦКСП? І я не згоден, що в ТЦКСП служать лише ухилянти чи хтось, хто хоче заховатися. Багато з тих, хто працював в ТЦКСП, тепер на війні, – так Андрій говорить про побратимів зі свого ТЦКСП. – І ми з ними тут зустрічаємося.

Нині вони в лавах 117 ОМ бригади майже рік на найгарячіших напрямках нашої неоголошеної війни, де подекуди понад титанічні зусилля виривають з лап смерті життя наших Захисників.

За матеріалами Рівненського обласного ТЦК та СП.

Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.