Без батька залишилося двоє синів та двоє доньок. Вдома на Анатолія чекали дружина та діти. Саме заради них він пішов воювати. 7 серпня на Запоріжжі обірвалося життя нашого земляка.
16 серпня в останню земну дорогу проводжала Анатолія громада. Прощалися з воїном у Костополі на майдані Т.Г. Шевченка. Віддати останню шану зібралися найближчі люди захисника, жителі міста, військові, представники влади та духовенства. Потому із Анатолієм Монашком прощалися у рідному селі Осова. Чин похорону звершували священники ПЦУ в місцевій каплиці. Пішою ходою односельчани проводжали воїна на кладовище. В селі Осова його поховали.
Світла пам’ять та щирі співчуття рідним!
