В компанії зазначили, що у разі незмінності прайс-кепів у “Енергоатома” не буде достатніх доходів для покриття деяких витрат, зокрема послуги ПСО (механізм фінансування пільгового тарифу на електроенергію для населення, – ред.) у 2023 році, а у разі відсутності відпуску електроенергії Запорізькою АЕС – то і в 2024 році.
Водночас для збалансування свого фінансового стану “Енергоатом” звернувся до Кабінету міністрів з проханням виділити йому 34,9 млрд грн на компенсацію витрат на послугу ПСО.
“Однак ці видатки не були передбачені у проєкті державного бюджету на 2024 рік, який Кабінет міністрів передав на розгляд Верховної ради. За таких умов фінансова модель ПСО залишається незбалансованою, що загострює проблему неплатежів між її учасниками, призводить до накопичення багатомільярдних боргів, нарахування значних штрафних санкцій тощо”, – наголосили в “Енергоатомі”.
Також в “Енергоатомі” підкреслили, що на виконання договору про заснування Енергетичного співтовариства та угоди про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати законодавчі акти Енергоспівтовариства в енергетиці.
“Враховуючи, що одними із основних завдань НКРЕКП є забезпечення ефективного функціонування і розвитку ринків у сферах енергетики та створення сприятливих умов для залучення інвестицій, зважаючи на зобов’язання України у сфері європейської інтеграції, пропонуємо скасувати граничні ціни на організованих сегментах ринку електричної енергії України в цілому”, – закликали в компанії.
Окрім того, в “Енергоатомі” висловили занепокоєння щодо запропонованого НКРЕКП механізму стимулювання імпорту електроенергії (імпортне ПСО, – ред.), оскільки це може збільшити витрати компанії на фінансування тарифу для населення на 3 млрд грн.
“Компанія висловлює своє занепокоєння з приводу запропонованого механізму стимулювання імпорту електричної енергії та просить розглянути альтернативні методи врегулювання цього питання”, – підсумували в компанії.
Нагадаємо, раніше в “Укренерго” заявляли, що цінові обмеження на ринку електроенергії заважають збільшенню потужностей для імпорту з 1,2 до 2 ГВт.