“Пораду не передавати нікому дані своєї платіжної картки, строк її дії, CVV-код уже більш-менш всі засвоїли. Тепер стає нагальним розуміння того, що потрібно захистити номер мобільного телефону, прив’язаний до рахунку. Для цього треба ідентифікувати цей номер у мобільного оператора за своїми паспортними даними”, – сказав він
Крім того, варто для онлайн-покупок користуватися послугами відомих маркетплейсів або рейтингових інтернет-магазинів, де менше шансів натрапити на шахраїв з неіснуючими чи неякісними товарами, пояснив заступник голови НБУ.
Шахрайські схеми
Шабан зазначив, що шахраї добре знають, як маніпулювати емоціями громадян.
“У стані занепокоєння, відчуваючи терміновість або під тиском наші громадяни здатні робити вчинки, що можуть призвести до фінансових втрат. Також на гачок шахраїв здебільшого потрапляють довірливі люди, яким бракує критичного підходу до повідомлень про нібито безкоштовні подарунки або допомогу від держави”, – сказав він.
Найменш схильні до потрапляння на цей гачок доросліші люди, зокрема пенсіонери. Водночас молодь віком від 18 до 24 років з найбільшою ймовірністю зреагує на таке шахрайське повідомлення.
Існує багато подібних шахрайських сценаріїв – це і повідомлення про виграш, за який треба сплатити комісію, і повідомлення про нібито соціальні грошові виплати від держави чи міжнародних організацій.
“З минулого року поширеним видом шахрайства стали фішингові сторінки в інтернеті, що клонують сайти єПідтримки, єДопомоги, державних органів, найбільших банків, міжнародних установ, зокрема ООН. Посилання на них розповсюджувалися шахраями в месенджерах, щоб громадяни, перейшовши за посиланням чи зареєструвавшись, розкривали злодіям персональні дані, дані свого рахунку, паролі для доступу до інтернет-банкінгу”, – розповів Шабан.
Він наголосив, що це дуже небезпечно та може призвести до втрати всіх коштів на рахунках.
Шахрайство під час війни
Нагадаємо, за даними опитування НБУ, жертвами шахраїв з початку повномасштабного вторгнення стали 11% українців. Найчастіше ошукують під час купівлі чи продажу товарів в Інтернеті.
За даними НБУ, шахраї здебільшого працюють в Інтернеті. Що стосується суми збитків від незаконних дій, 94% припадає на мережу Інтернет, 4% – на торговельну мережу та 2% – на банкомати.