Ви будете здивовані
Ванна кімната й туалет – це не просто технічні приміщення, а базовий мінімум житлового комфорту. У Радянському Союзі про вибір планування можна було лише мріяти, мешканці сталінок і хрущовок були змушені приймати те, що давала централізована архітектура.
Сталінки: розмах із нюансами
Квартири в будинках сталінської епохи будувалися з певним комфортом, принаймні для еліти та спеціалістів. Високі стелі, іноді ліфти, сміттєпроводи, централізоване опалення й вода. Але не всі сталінки були однаковими. І особливо це помітно по ванних кімнатах і вбиральнях.
У сталінках підвищеного класу зазвичай проєктували роздільний санвузол: туалет – 1,5 кв. м, ванна – близько 3,2 кв. м. Це було досить просторо, як на той час. Але в робітничих варіантах усе мало інакший вигляд. Замість ванни лише умивальник, а митися доводилось у громадській лазні.
Цікавий і суперечливий елемент сталінських ванних кімнат – маленьке засклене віконце між кухнею й санвузлом. Його пояснювали, як спосіб вентиляції або навіть, як «запобіжник» у разі вибуху газової колонки.
Мовляв, вибухова хвиля виб’є скло, а не зруйнує стіну. На практиці ж це виглядало дивно й часто викликало дискомфорт.
У найгіршому стані були санвузли в одно- й двоповерхових сталінках для робітників: без каналізації, з вигрібною ямою просто під домом. Люфт-клозети без сантехнічного захисту поширювали запахи на всю оселю.
Хрущовки: гігієна мінімуму
У 1960-х на зміну сталінкам прийшли хрущовки. Це типове житло масового виробництва. Їхнім головним завданням було забезпечити населення дахом над головою, а не комфортом. Про естетику й зручність мова майже не йшла.
Санвузли робили суміщеними, щоб зекономити площу. У середньому до 3,5–4 кв. м, але реально простір був зайнятий трубами, меблями й газовими колонками.
В перших серіях використовували сидячі ванни, в яких неможливо було нормально прилягти. До того ж низькі стелі (2,45 м) посилювали відчуття тісноти.
Гарячої води не було, тому в кожній квартирі була газова колонка, іноді просто над унітазом. Хоча ще з 1954 року технічні норми вимагали поріжки й гідроізоляцію, якість робіт часто була незадовільною.
Хрущовські санвузли досі створюють проблеми
Багато українців досі мешкають у хрущовках без капітального ремонту. Санвузли залишились такими самими, як у 60-х: тісні, незручні, з застарілою сантехнікою й небезпечним розміщенням техніки. Просте оновлення перетворюється на капремонт через старі комунікації, погану гідроізоляцію й ненадійну електрику.
Сталінка чи хрущовка
Сталінки мали потенціал для зручного життя, але реалізація не завжди відповідала задуму, особливо у робітничих версіях. Хрущовки ж намагались втиснути мінімум зручностей у мінімум простору, що зробило їх функціональними, але не комфортними.
Обидва формати стали архітектурними символами своєї епохи, але не прикладом вдалого облаштування ванної кімнати.
Джерело: RealExpert.