Ми втрачаємо людей: як Україна може змінити ситуацію щодо демографічної кризи 

Фахівці називають це – простим рецептом 

Україна опинилася на межі серйозної демографічної катастрофи. Щороку нас стає дедалі менше, і це не лише проблема статистики – це питання економічної безпеки, пенсійної системи та майбутнього країни.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, яким передбачено збільшення допомоги при народженні дитини з 41 тис. грн до 50 тис. грн. Важлива деталь – виплата тепер буде одноразовою, а не розтягнутою на кілька років, як раніше. Але чи зможе ця ініціатива реально вплинути на ситуацію?

Коли в Україні народжуваність зростала?

В сучасній історії був лише один період, коли кількість новонароджених росла – з 2005 по 2014 рік. І головним стимулом тоді стали матеріальні виплати:

• За першу дитину у 2013 році давали близько 30 тис. грн (≈$3,5 тис. за тим курсом).

• За другу – $7 тис.

• За третю – $14 тис.

Цікаво, що навіть криза 2008 року, політичні зміни та революційні події не зупинили цей тренд. Отже, ключовим фактором була саме фінансова підтримка родин.

У 2014-му після Революції Гідності, коли держава зіткнулася з дефіцитом коштів, програму скасували. І народжуваність одразу пішла вниз.

Де корінь проблеми?

В Україні немає великої проблеми з народженням першої дитини – вік перших пологів один із найнижчих у Європі. Справжня проблема – другі та треті діти. Більшість родин зупиняються на одній дитині, і це стрімко руйнує демографічний баланс.

Нова ініціатива Верховної Ради виглядає логічною, але вона не враховує диференціації за кількістю дітей, як це було до 2014-го. Тоді держава мотивувала саме багатодітність, що давало помітний результат.

Чому це важливо для кожного з нас?

Падіння народжуваності вже сьогодні видно неозброєним оком:

• У 2024 році народилося лише 160 тисяч дітей.

• Для порівняння: абітурієнтів цього року було понад 200 тисяч.

Через 18 років кількість випускників шкіл може зменшитися майже вдвічі. Це означає, що багатьом університетам просто не буде кого вчити, а ринок праці відчуватиме жорсткий дефіцит кадрів.

Тим часом кількість пенсіонерів лише зростатиме. Найчисельніша нині група населення (тих, кому зараз близько 40) через 20 років стане пенсійною. І утримувати їх доведеться все меншій кількості працюючих.

Чи є вихід?

Підтримка народжуваності – це не розкіш, а питання виживання держави. І робити це потрібно комплексно:

• Фінансові стимули для родин із двома та більше дітьми.

• Доступне житло і пільги на іпотеку.

• Розвиток дитячої інфраструктури – садочки, школи, секції.

• Підтримка молодих мам і тат у поєднанні роботи та сім’ї.

Складність у тому, що ресурси обмежені. До традиційних груп, які потребують допомоги (діти та пенсіонери), додалися тисячі людей, які втратили здоров’я через війну. Але якщо не діяти вже зараз, через 20–30 років Україна ризикує просто зникнути з карти світу як нація.