Державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Громадяни України, які володіють нерухомістю, власність на яку набули до 2013 року, можуть внести відомості про це майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Часто буває так, що громадяни з 2013 року не вчиняли щодо нерухомості жодних правочинів, тому відповідна інформація до Державного реєстру прав не вносилася. Хоча такі особи й мають правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності на нерухомість, у паперовому вигляді.
Для чого необхідно внести відомості про нерухомість до Державного реєстру:
– вчинення будь-яких дій з нерухомим майном можливе лише за наявності відомостей у Державному реєстрі прав;
– створення додаткових гарантій та зведення до мінімуму можливості недобросовісних осіб зареєструвати на себе права, які їм не належать;
– захист майна від шахрайства, адже підробити правовстановлюючі документи в паперовій формі значно легше, ніж в електронній;
– державний реєстр прав є перешкодою для проведення незаконних операцій з нерухомістю;
– державний реєстр прав робить неможливим потрапляння копій документів до третіх осіб;
– у разі відсутності документів про право власності, таке право підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру прав, яка отримується шляхом безпосереднього доступу до нього, без вимоги відповідних дублікатів документів.
Державний реєстр прав забезпечує захист і дотримання прав людини внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від війни.
Внесення нерухомого майна в Державний реєстр прав виключно добровільне і не має нічого спільного з втратою права власності на нього.