«Політики просто не встигають за життям» (с)
Михайло Кухар чи не єдиний, хто упродовж останніх років прогнозує економіці України не катастрофу, а щось більш-менш – позитивне.
Наскільки можна говорити про «позитив» в умовах Війни, однак…
Макроекономіст Кухар про позитив не лише говорить, але й постійно потім виявляється – правим.
Попри всі – зазвичай – негативні прогнози: і Кабміну, і Мінфіну, і навіть Президента з Нацбанком.
Буквально днями наш Президент заявив, що Україні треба щорічно 120 мільярдів доларів США для ведення війни проти РФ.
При цьому, Володимир Зеленський повідомив, що половини означеної суми Україна на наступний 2026 рік – не має, і її «60 мільярдів треба десь взяти».
Дехто б міг прочитати таке повідомлення з вуст Глави Держави як попередження про неминучі фіскальні заходи для наповнення Бюджету, але…
Михайло Кухар – керуючий партнер і старший економіст Ukraine Economic Outlook – запевняє, що реальних причин для чогось подібного – немає.
Подаємо нижче ексклюзивне інтерв’ю відомого експерта про поточну ситуацію в Україні та перспективу на рік 2026:
– По-перше, треба бути реалістами: Україна не витрачає на війну 120 мільярдів дол. США. Приблизно такими, є очевидно видатки РФ , де ще велика частина грошей розкрадається.
Військовий бюджет України – з усім, що стосується Війни – реально вкладається в 50 мільярдів доларів.
І на наступний рік у нас ці гроші будуть, практично, гарантовано.
Скриншот з публікації на сайті “Економічної правди”
– Тим часом прем’єр Свириденко каже, що до кінця року Уряду не вистачає на війну 300 мільярдів гривень, це теж неправда?
– ОК, давайте, щоб уникнути гострих формулювань, ми просто назвемо це перебільшенням.
Ніхто ж не має нічого проти Юлії Свириденко чи очолюваного нею уряду, але подібна практика існувала раніше і повторюється знову:
Уряд методично нагнітає, Мінфін дає негативні прогнози, а по факту ми закінчуємо кожен рік та кожне півріччя зі значним перевиконанням бюджету.
Ось чарти перевиконання бюджету 2024 року порівняно із затвердженим парламентом і очікуване таке ж перевиконання в 2025 році:
Понад трильйон гривень — таким було перевиконання Бюджету в 2024 році. Понад трильйон гривень –таким буде перевиконання Бюджету і в 2025 р. за прогнозом команди М. Кухаря
– Чому так виходить?
– Причин багато, але фактом є те, що, приміром, на наступний рік (і ми це вже всі знаємо) Україні гарантовано буде виділено принаймні 35 мільярдів Євро згідно ВЖЕ ПРОГЛОСОВАНОГО європарламентом Extraordinary Recovery Loan.
Скріншот з відповідної публікації на сайті Єврокомісії
– Cкільки це коштів на 2026 рік?…
– Це 35 млрд євро тільки від Євросоюзу. Крім того, в нас ще гарантовано буде 3 мільярди дол. від МВФ. Це ми будемо гарантовано мати вже не 35, а 38 мільярдів у валюті.
Однак, у серпні стало відомо що й Уряд Німеччини в своєму бюджеті заклав 8 млрд євро на 2026-2027 роки допомоги Україні, а Уряд Великобританії ще умовно 4 млрд євро (у фунтах стерлінгів).
Отже, на наступний 2026 рік ми матимемо від ЄС по вже проголосованій програмі 35 млрд євро, від Німеччини 4 млрд та від Великобританії 2 млрд євро.
А це сумарно вже 42 млрд гарантованих валютних надходжень для нашої воюючої країни на наступний рік.
Це, не рахуючи США та МВФ!
При декларованому в Законі про бюджет на 2026 рік поданому в парламент дефіциті бюджету в еквіваленті 37 млрд грн.
Але сумарно, лише за відкритою інформацією ми вже дійшли з вами до 44 мільярдів прямих асигнувань у валюті на наступний рік при тому, що в нашому переліку ще немає ні Світового Банку, ні США, ні Японії, ні багатьох інших країн, які нам регулярно допомагають.
– Може тому НБУ й укріплює курс гривні з 42,5, який був геть нещодавно до 41,3, який ми бачимо зараз?
– Очевидно, що так – у країну поступає багато валюти від донорів, які нам допомагають. Хоча, на мою думку, це не найкраща політика під час війни, коли ми маємо всіма силами підтримувати наших власних виробників та експортерів.
У такій ситуація зміцнення обмінного курсу на кожні 10 копійок це буквально – удар по економіці.
Безперечно, я такого не підтримую
Кухар є давнім опонентом Гетманцева у плані фіскальної та загалом — економічної політики в Україні
– Але як виходить, що попри весь негатив і загальної ситуації з Війною, і фіскальної політики, і дій Нацбанку, коли стільки всього звалюється на підприємців та підприємництво… Як так виходить, що сама економіка якось… не валиться? Тримається. Як так?
– Тут є багато факторів. По-перше, завжди є і були, принаймні, на початку широкомасштабного вторгнення, дуже правильні рішення і в Уряду, і в Нацбанку. Очевидно, що важливу роль грає допомога донорів, але… Як макроекономіст, я бачу ключову силу України в наших людях.
Розумієте, за роки, що передували широкомаштабному вторгненню у лютому 2022р., Україна постійно розвивалася і її економіка росла. Хоча вже було АТО і відповідні втрати. Чому?…
Бо в ті часи – і ще раніше – у нас виходило зі шкіл по 450 000 випускників. Щороку.
Більшість з яких були налаштовані працювати і заробляти. А значна частина просто реально думала і шукала собі спосіб – як їм стати мільйонерами – до 30.
Це величезний потенціал продуктивний, який постійно забезпечував нам зростання. Навіть зараз – у період ось цієї жахливої війни ми стоїмо і витримуємо цю абсолютно жорстоку навалу РФ, тільки, дякуючи нашим людям.
Дякуючи їхньому неймовірному потенціалу і непереборному бажанню жити – в нашій з вами Україні. При чому, ще й – добре жити. А уявіть, якби був Мир?
«Київ – майбутній Дубай: інвестиції будуть вражаючі», – переконаний Кухар. Такі заяви він робив ще рік тому
– До речі, може Ви нам ще скажете про Війну – коли вона закінчиться?…
– Як і всі, я дуже хочу, щоб війна закінчилася. Дуже хочеться миру, і я навіть впевнений, що нам – Україні – варто намагатися закінчити цю війну на будь-яких мінімально прийнятних умовах.
Хай туди, як при Порошенку, вносять будь-які декларації. Це неважливо. Нам потрібно хоча би 30, а ще краще 100 днів миру, чи хоча би перемир’я та зупинки війни
– Щоб Росія зібрала сили і пішла в наступ на нас знову?
– Цього не буде. Ви певно не читали моєї статті недавньої в німецькій пресі, я подавав її переклад у себе на ФБ, але, якщо коротко, то суть в наступному: Росія здатна виробляти 400-500 далекосяжних БПЛА щодня. Україна запускає в глиб Росії 200 таких далекосяжних БПА щодня. Уявіть, що вони і ми 100 днів не завдаємо ударів, а лише накопичуємо ці БПЛА, які є дуже руйнівними, хоч їх і збивають багато. Це означатиме – що?…
– Що?
– Що через 100 днів обидві сторони накопичать настільки руйнівний потенціал у вигляді десятків тисяч далекосяжних БПЛА з кожного боку, що потенціал цей, за своєю руйнівною силою, буде співтавимий із ядерною зброєю. А значить продовження війни стане вже – немислимим. БПЛА тоді, фактично, стануть зброєю стримування.
– І ви гадаєте, що нас чекатиме тривалий Мир?
– Принаймні, я саме це обґрунтовую в своїй статті. Ось: