Цікаві факти про українські прізвища: як закінчення вказують на місцевість
Вважається, що більшість українських прізвищ закінчується на «-енко», а от «-ський», «-цький», «-зький» — нібито виключно польські. Але це міф.
- Прізвища на «-енко»
Вони справді найвідоміші — Бондаренко, Петренко, Шевченко. Та загалом по Україні їх не більше 15%. Найбільше таких прізвищ на Чернігівщині (30%), а найменше — на Львівщині (4%).
- Прізвища на «-ук»
Дмитрук, Кравчук, Марчук — другі за поширеністю. До 30% їхніх носіїв мешкають у Волинській, Рівненській та Житомирській областях.
- Прізвища на «-ський», «-цький», «-зький»
Популярний стереотип — що вони польські. Насправді це поширене у слов’янських народів явище: такі закінчення означають місце походження.
Наприклад:
-
Хорольський — з Полтавщини,
-
Уманський — з Черкащини,
-
Ніжинський — з Чернігівщини.
- Прізвища-«іменники»
Дуб, Сало, Куниця, Стріха — звучать просто й образно. Найчастіше зустрічаються на Полтавщині та в Закарпатті.