За що її насварив керівник
Українська журналістка Галина Сергеєєва у Facebook ділиться враженнями про життя у столиці Фінляндії, Гельсінкі.
Там її багатодітна родина опинилася через війну. Галина Сергеєва влаштувалася за фахом. В Україні вона працювала на телеканалах СТБ і 1+1.
Цього разу її допис про організацію праці та оплату. Галина зазначає, що працьовитість – одна з основних якостей фінів.
При цьому їм вдається організувати роботу з повагою до людської гідності та до людського життя окрім роботи. І це багатьох дивує.
В чому ж виражається ця повага? – роз’яснює журналістка
Перше. Тут зовсім не прийнято перепрацьовувати.
Всі працюють стільки, скільки мають. Написано в договорі, що до 17:00, значить, до 17:00. А потім розвернувся і пішов.
Жінка, за українською звичкою, коли приходила додому інколи близько 10 вечора, спочатку і тут вирішила попрацювати подовше. Тож отримала розмову з керівником.
Мені шеф сказав – ти маєш іти додому вчасно. Всю роботу треба робити в робочий час. Наступного дня доробляти, що не встигла.
Тобто, показник твоєї ефективності – це змога робити все вчасно і без перепрацювань.
Друге. У Фінляндії потрібно записувати всі свої перепрацювання, і тобі за них доплачують
Наприклад, ти був на зустрічі, яка затягнулася не з твоєї вини. Або шось термінове трапилося, і прийшлося залишитися. Але таке обʼєктивно трапляється дуже рідко.
Бо всі важливі заходи фіни планують дуже заздалегіть.
За півроку ти можеш знати, коли треба підготувати новий проект, і здати його треба задовго до кінцевої дати саме з тих міркувань, щоб не було терміновості і перепрацювань.
Якщо працювати довелося в вечірній або в нічний час, або у неділю, то йде ще надбавка.
Так, наприклад, за роботу у неділю працівники у Фінляндії отримують 100% надбавки за годину роботи.
Моя дочка Оля підпрацьовує у кафе і обожнює працювати саме по неділях, бо якщо її звичайна ставка 11 євро за годину, то за роботу в неділю вона отримує вдвічі більше! Тобто не 44 євро за 4 години роботи, а 88.
Третє. Вся робота у Фінляндії має оплачуватися по ставках, які є загальними для певної галузі по всій країні
Наприклад, базова ставка працівника кафе 11 євро за годину. Але залежно від кваліфікації може бути більше або трохи менше. Наприклад, година стажера може вартувати 10 євро, більш досвідченого офіціанта – 12, або навіть 14 євро.
Фото ілюстративне
І така оплата скрізь, в будь-якому кафе або ресторані країни, навіть у найменших селах. Це правило солідарності і рівності.
Ніхто і ніде може призначити комусь зарплату так, як йому на голову впало, скажімо, в 5 євро за годину і отримувати прибуток за рахунок дешевої праці.
Щодо зарплатні у висококваліфікованих фахівців ставки за годину у них набагато вищі. У вчителя оплата десь 20-23 євро за годину, а у лікаря вже від 45 до 150 євро за годину для суперпрофі!
Як пояснила Галина ці ставки встановлюють профспілки, які у Фінляндії є дуже потужними.
Четверте. Майже всі фіни є членами профспілок
Не знаю фіна, який би не був членом профспілки. Всі в профспілках.
Я, до речі, теж є членом профспілки журналістів. Щомісячно з моєї зарплати автоматично вираховується членський внесок в профспілку.
Окремо вираховується також внесок в касу по безробіттю.
Якщо платиш внесок в касу по безробіттю достатньо довго (зараз вже рік, здається, раніше було півроку), і тебе раптово звільнили, то за рахунок каси ти якийсь час можеш отримувати свою звичайну зарплату, будучи безробітним.
А профспілка лікарів у Фінляндії настільки впливова, що вказує вузам, скільки їм приймати студентів на лікарські спеціальності. Старі лікарі не дуже хочуть, щоб молоді наступали їм на пʼятки, тому молодих навчають дуже мало.
Штучно створений дефіцит призводить до нестачі лікарів, і до великих зарплат у лікарів також призводить.
Це вже таке собі, думаю. Та профспілка лікарів не дає нікому і слова про це сказати, – пояснює Галина.
Фото Галини Сергеєвої з Facebook
Пʼяте. Дзвінки та повідомлення про роботу у позаробочий час виключені
Ти не можеш набрати колегу, щоб спитати щось по роботі, якщо його робочий день кінчився.
Шефа не можеш набрати. Та нікого не можеш.
Чи не так, набрати ти, напевно, можеш, або написати повідомлення (фіни терпіти не можуть говорити по телефону, це лише на крайняк, тому всі тут вчаться з часом спілкуватися повідомленнями), та тобі всі одно ніхто не відповість, або чемно нагадають, що зараз неробочий час, тому справляйся сама, адіос.
Шосте. Фіни зазвичай беруть відпустку у 4-5 тижнів!
Для мене свого часу це стало шоком.
В Україні я ходила на місяць у відпустку тільки коли редакцію закривали на місяць.
А тут вони так просто, самі по собі, йдуть у відпустку, не обовʼязково влітку, але влітку майже нікого ніде нема! Всі офіси стоять порожні, бо всі пішли у відпустку на 5 тижнів. Іноді і на більше.
Коли я вперше скромно взяла влітку відпустку на один тиждень, на мене дивилися дуже здивовано. Що, хіба можна відпочити за тиждень?
Крім того, влітку тут не працюють дитсадки, діти лишаються вдома з батьками на 5 тижнів, – додає журналістка.
Ну і сьомий останній пункт, так би мовити, на закуску.
Робочі обіди всі працівники отримують із суттєвою знижкою
На практиці це виглядає так, що якщо ланч в ресторані коштує 13 євро, у працівників від роботи є спеціальний застосунок, за допомогою якого за цей обід з твоєї зарплати вираховують лише 7 євро.
Їсти можна в будь-якому ресторані, не тільки в кафе на роботі, а і в усіх інших, хоч суші, хоч піца, та будь-що.
Галина Сергеєва робить висновок:
Тож що основне можна сказати про життя з таким підходом до роботи?
Основне – що це життя в тебе є! І робота, звичайно, важлива частина життя, але вона не має бути всім життям. Ти перш за все людина, головне твоє здоровʼя, твоя сімʼя і тільки потім робота.
І ти приходиш додому в нормальний час, можеш забирати дітей з садочка, сам, а не няня чи бабуся, гратися з ними, їхати кататися десь на веліках, гуляти в лісі.
Ти маєш час на хобі, на спортзал, на друзів, на кіно, вино і доміно, чи що там кому треба.
Тут якось не прийнято жити на роботі, це вважається недобре.
Але коли ти вже на роботі, то маєш працювати кожну хвилинку. Віддавати себе сповна. Ні від кого не чула тут – «я не люблю свою роботу», хоча, напевно, такі бувають. Та вони про це мовчать.
Бо роботу треба любити.
В робочий час.
Українці залишили сотні коментарів під дописом журналістки. Багато-хто порівнював описані підходи із правилами, що діяли в СРСР. Хтось ділився своїм досвідом з інших країн та з Батьківщини.
Iryna Kaminska
А у нас, що не колектив, то одна сімʼя, яку не можна підводити
Наталія Кучер
Читаю і порівнюю з Штатами, то фінська модель життя, то абсолютна протилежність американській!
Пашуть усі, світу білого не бачать. Відпустка 2 тижні то розкіш, а працювати по 60 годин на тиждень ніби і не багато.
Мене вражає відсутність декретних відпусток, мами з бабусями, нянями по черзі няньчать дітей.
Tanya Buchatska
в Україні бізнесу було добре. Ніхто не оформлерий, ніяких лікарняних, відпусток, профспіло. Але зараз вже немає кому працювати, то напевно будуть завозити когось з бідних країн
Tetiana Valigurska
Майже як про німців написала
Svetlana Gerasymchuk
Тарифікація зарплат була і в сссрі, і доплати за понаднормові години, і за суботу чи неділю коли треба. За вихід у суботу надбавка була 25 рублів, а за вихід у неділю 50.
Iryna Maznichenko
В Канаді так само, за винятком 5 тижнів відпустки і ланчів зі знижкою( хоча може десь є). Але позаробочі часи оплачуються чітко. Ще свята якщо ти працюєш- 1.5 рази оплата.
Раніше на тему життя у Фінляндії ми писали:
Серйозне навчання – з 7 класу: українка поділилася секретами найкращої у Європі освітньої системи
В Україні уже б засудили таких виховательок! – чому європейські дитсадки рвуть серце українським бабусям