«Бракує слів» (с)
Ярослав Грицак та Олена Джеджора — разом іще зі студентських років
Дуже красивий текст Олени Джеджори (дружини Ярослава Грицака ) про любов.
Подаємо без змін:
«Секрет вдалого подружжя?
Скажуть: терпіння. Скажуть – взаємоповага. Внутрішня близькість. Фізична притягальність. Вміння поступатись. Готовність прощати. Різноманітність.
Рецептів безліч. Я ж переконалася, що розум і почуття гумору, якщо в обох партнерів їх досить, – це найвдаліша комбінація успіху в подружньому житті.
Якщо ж говорити поважно, я отримала від свого подружжя значно більше, ніж будь-коли зможу віддати.
Кожна розділена біда справді змаліла. Кожна розділена радість неймовірно помножилась.
Ярослав Грицак та Олена Джеджора — обоє історики, обоє працюють в УКУ
Коли я вперше зустріла цього худорлявого чорноволосого хлопчика з очима такими карими, аж майже чорними, він мене здивував.
Це був привабливий і неймовірно обдарований хлопчик. Але здивувало не це. Годі було повірити, що в одному звичайнісінькому людському серці може вміститися стільки доброти. І досі не перестаю дивуватись.
Як і кожен інший, наш шлюб не простий. Я свідома того, що у мого чоловіка є ще одна жінка, якій він постійно віддає свій час і сили.
Вона красива, вимоглива, перемінлива і любить вдавати зі себе слабку. Її треба весь час рятувати.
В разі, якщо би між нами довелось вибирати, не певна, що вибір був би на мою користь. Впевнена, що такий вибір ніколи не постане, бо вона не менш важлива і для мене.
Олена Джеджора — старший викладач кафедри історії Гуманітарний факультет УКУ
А якщо мені за чимось насправді жаль, так лише за тим, що час спливає надто швидко.
Ми провели разом більшу частину нашого свідомого життя, і попереду залишилася набагато менша частка.
А ми ще не набулися, не насміялися, не наговорилися, не надивилися, не надивувалися….
Це таке диво, коли двоє самодостатніх, неподібних людей зі своїми смаками, бзіками й уподобаннями раптом складають одне ціле.
Це таке щастя – прокидатися кожного ранку (за винятком тих ранків, коли він відсутній, бо рятує ту іншу – на ім’я Україна) і розуміти, що людина біля тебе рада тебе бачити – сонну і без прикрас.
Якщо би я хотіла побажати дорогим мені людям чогось найкращого, побажала би саме цього.
Отже, секрет вдалого подружжя… Всі ці численні фактори, перераховані на початку, мабуть, важливі і, мабуть, діють. Але за однієї умови – коли є любов.
А любов не можна заслужити. Вона – дарунок і благословення. Як про це розповісти? Бракує слів».