Коли все було очевидно, але про це не говорили
У радянські часи жінки часто виглядали набагато старшими за свій вік, і це не було перебільшенням. Причини цього явища лежали не тільки в генетичних факторах, а й у складних умовах життя, де важка праця, хронічна втома та дефіцит косметики значно прискорювали процес старіння.
Після війни більшість жінок працювали на заводах, в колгоспах або у школах, а вдома додавалися обов’язки по догляду за дітьми та господарством. Тиск постійної боротьби за побут, продуктами та ресурсами забирала багато сил, пише rbc.ua.
Прання вручну, черги за молоком, підготовка їжі на газових плитах — все це ставало нормою, і жінки майже не мали часу на піклування про свою зовнішність.
Під кінець 40-річчя вони виглядали як бабусі.
Продукти харчування були дефіцитними, фрукти — лише сезонні, а вітаміни практично не були доступними. Це впливало на здоров’я: шкіра втрачала еластичність, зуби псувались, і здоров’я загалом погіршувалося. Відпустки часто проводили на дачах, а не на курортах.
Косметика була доступна в обмежених кількостях, а про сучасний догляд і мову не велося. Креми з SPF або косметологічні процедури були фантастикою для більшості жінок.
Найчастіше для догляду використовували дешеві креми або домашні маски.
Окрім цього, в радянському суспільстві існувала певна соціальна установка, що жінка в 40 років повинна виглядати «серйозно» і «як мати». Вбрання та зачіски в яскравих кольорах вважалися легковажними, і навіть мода на красу була обмежена соціальними стандартами.
Попри всі труднощі, радянські жінки не переставали шукати можливості виглядати добре. Вони доглядали за собою, шукали красу в простоті та чистоті, навіть у часи економічного та соціального стресу.
Сьогодні ж 40 років — це нові 30.
Жінки мають доступ до косметики, здорового харчування та часу для себе. У СРСР це було неможливо, і тому старіння приходило не через вік, а через умови життя, що прискорювали цей процес.