“Гральний бізнес дає розвиток ІТ, маркетингу та фінансовим послугам. “Наземному” ігорному бізнесу, для того, щоб бути на рівні хоча б середніх світових стандартів, потрібно вкладатися у будівництво, ремонти, дизайн інтер’єрів, створення фірмового одягу, якісну підготовку персоналу, брати участь у розвитку курортної та транспортної інфраструктури”, – йдеться в статті.
Така система створює навколо успішних суб’єктів грального бізнесу чимале коло суміжників, які, своєю чергою, теж будуть рентабельними, платитимуть податки і облаштовуватимуть нові робочі місця.
“Що вкрай потрібно після війни, коли програми захисту українських біженців у Європі будуть поступово згортатися і люди масово поїдуть додому”, – йдеться в статті.
Наприклад у США, за даними американської гральної асоціації (AGA), азартні ігри у 2022 році принесли в економіку країни $328,6 млрд. З них лише $52,7 млрд – прямі податкові відрахування до федерального бюджету, бюджетів штатів та місцевих органів влади.
В аналітиці також зазначається, що в Україні давно існує хибний підхід до оподаткування таких секторів як гральний бізнес.
“Давно процвітає хибний підхід з боку відповідальних за економіку – я свою “гуску общипав”, особистий KPI виконав, попіарився на цьому, а який загальний в масштабах економіки й довготерміновий ефект (а не вузькоспеціалізований та короткочасний), мене не бентежить. Чому б не почати запроваджувати комплексний перспективний підхід, з врахуванням ефекту для різних пов’язаних між собою галузей, з грального бізнесу?” – резюмується статті.