Розповідаємо, як зрозуміти, що людина блакитної крові і довести це оточуючим
Аристократами традиційно називали людей, що належали до вищого стану. Хоч офіційного визначення нині не існує, ознаки «блакитної крові» часто цікавлять тих, хто замислюється над власним походженням. УНІАН зібрав основні звички, які найчастіше вважали характерними для знатних родів.
Манери та поведінка
Аристократію вирізняли не стільки дорогі речі чи розкіш, скільки виховання. Представники вищого стану з дитинства росли в атмосфері строгих правил та етикету, тому навіть за складних життєвих обставин їхня поведінка помітно відрізнялася від більшості.
До ключових рис відносили:
-
стриманість у словах і діях;
-
коректність і врівноваженість у спілкуванні;
-
правильну поставу та впевнений, але ненав’язливий стиль поведінки;
-
вміння тримати себе гідно за будь-яких умов.
Не менш важливими ознаками вважали високий рівень загальної освіти, уміння підтримати розмову на різні теми, володіння іноземними мовами, гарний смак у мистецтві, музиці, літературі та одязі. Начитаність, інтелігентність і культурність — обов’язкові риси як для чоловіків, так і для жінок зі знатних родин.
Аристократична зовнішність
Поряд із манерами існували й певні фізіологічні особливості, які традиційно пов’язували з «блакитною кров’ю». Сам вираз походить від того, що у людей, які рідко працювали фізично та мало бували під сонцем, шкіра залишалася блідою, а вени — помітно синюватими.
Аристократична зовнішність у жінок зазвичай включає:
-
дуже світлу, майже порцелянову шкіру;
-
ніс із невеликою горбинкою;
-
блакитні, добре помітні вени;
-
невеликий розмір ступні (35–37);
-
довгі тонкі пальці.
У чоловіків зовнішні риси подібні, але акцент робиться також на:
-
овальній формі обличчя;
-
високому лобі;
-
легкому звуженні в зоні підборіддя та розширенні до чола — форму, яку й зараз вважають естетично ідеальною (не дарма візажисти часто імітують її контурингом).