Ср. Лип 24th, 2024

Вже більш ніж пів року

Софійський собор у Києві вже більш ніж пів року без центрального хреста. Його зняли на реставрацію, але скоро мають повернути на місце.

Загалом навколо хрестів Софійського собору є дуже багато містики. Все почалося за 40 днів по початку війни, коли під час сильного буревію впав один з них.

Головний реставратор Національного заповідника «Софія Київська» Вадим Кириленко розповів:

Багато українців побачили у цьому недобрий знак, а вже за 40 днів росія пішла війною на Україну. Хоча насправді хрест впав через корозію у кріплені.

Він додав, що хрест, який став «недобрим знаком» перед початком війни, відновили за кошти мецената. Ба більше, він дав кошти на відновлення інших п’яти хрестів собору. Далі реставратори взялися за центральний або головний хрест собору, бо як виявилося, він теж був аварійним. 

Щоб дістатися до центрального хреста та провести обстеження, ми використали єдиний в Україні кран за допомогою якого можна піднятися на висоту у 62 метри. Каркас хреста був «новим», а от його облачення (чеканка) виявилися старими, а також мали сліди повторного використання. Були помічені отвори від попередніх кріплень. Усі ці факти вказували, що у 70-х роках повну реставрацію хреста не проводили, а каркас за роки експлуатації значно постраждав від корозії. Тож було ухвалено рішення демонтувати хрест для реставрації, що ми і зробили 30 грудня 2023 року.

Незабаром хрест освятять та встановлять на центральне місце. Після цього, ймовірно, може статися диво…

Коли ми встановлювали відновлені хрести, то кожного разу щось знакове відбувалося. Наприклад, коли ми встановили хрест, який впав за 40 днів до початку війни, то на наступний день наші воїни звільнили Херсон. А коли встановили п’ять відреставрованих хрестів – отримали підтвердження про військову допомогу Україні від західних партнерів. Тому, всі з нетерпінням чекають, що ж станеться після того, як встановимо центральний хрест собору, – зауважив Вадим Кириленко.



Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.