Яке її функціональне призначення
У радянську епоху житло будували з урахуванням максимальної функціональності та економії простору. Одним із цікавих архітектурних рішень стало невелике приміщення, яке можна знайти майже в кожній квартирі певного типу.
Воно мало різні назви й виконувало безліч функцій, залежно від потреб мешканців.
Що таке тещина кімната
Професійний рієлтор з Чернігова Сергій Нітченко зазначає, що у хрущовках – квартирах радянського зразка, масово зведених із кінця 1950-х до 1980-х років – часто можна було зустріти загадкову кімнату без вікон та вентиляції.
Вони були завширшки трохи більше ніж два метри та завглибшки у п’ять із половиною метрів. Щоб якось виправити пропорції, у глухому торці кімнати влаштовували «стінну шафу». Часто таке творіння називали «тещина кімната», — зазначив він.
Призначення таємного приміщення
Архітектори проєктували цю кімнату як гардеробну або місце для зберігання сезонних речей. Проте в умовах радянського побуту вона набула інших функцій.
Часто в цьому закутку ставили розкладний диван, перетворюючи приміщення на гостьову спальню. Якщо в сім’ї були гості, наприклад, теща, їй надавали саме це місце.
Також кімнату використовували як комору. Відсутність опалення й вентиляції створювала мікроклімат, схожий на погребовий, тому мешканці зберігали тут консерви, овочі, а також речі, які рідко використовували.
Як використовували «таємну кімнату» у хрущовках
У різних квартирах це приміщення мало різне призначення. У великих сім’ях його часто перетворювали на спальню для одного з членів родини. Водночас якщо місця вистачало, його могли залишити для зберігання господарських речей.
Відсутність вікон та приладів опалення робила мікроклімат у цьому приміщенні схожим, на мікроклімат у погребі, тому тут зручно було зберігати консервацію та запаси продуктів на зиму. Як правило постачальниками цих благ були батьки новоспечених містян, котрі передавали своїм дітям продукти зі свого господарства у селі. Звідси й народна назва приміщення – «тещина кімната».
Така універсальність робила «тещину кімнату» справжньою знахідкою для мешканців малогабаритних хрущовок. Вона стала не лише символом практичності, а й нагадуванням про винахідливість радянського способу життя.