А заразом із тим, і право на приватизацію майна
В Україні готуються до масштабних змін у сфері житла. Верховна Рада розглядає новий закон «Про основні засади житлової політики», який може повністю скасувати чинний Житловий кодекс і закон про приватизацію державного житла. Документ уже готують до другого читання, пише sud.ua
Звучить складно, але насправді йдеться про те, як держава планує керувати житлом у майбутньому — хто, де і на яких умовах може отримати підтримку, а також як обліковуватимуть усе житло в країні.
Що зміниться, якщо Житловий кодекс скасують
Нинішній Житловий кодекс — це документ ще з радянських часів. Його давно вважають застарілим. Новий закон не замінює його повноцінно, а лише встановлює загальні правила. Деталі ж мають прописати пізніше — в інших законах і підзаконних актах.
Простими словами:
єдиних чітких правил одразу не буде, а система працюватиме поступово.
Саме на це звертають увагу експерти Верховної Ради — вони попереджають, що може виникнути правова «порожнеча», коли не до кінця зрозуміло, як вирішувати житлові питання в конкретних ситуаціях.
Що буде з приватизацією житла
Окремо пропонують скасувати закон про приватизацію державного житлового фонду. Водночас держава не надала чітких даних, скільки ще залишилося неприватизованих квартир.
Проблема в тому, що нині у власності держави й громад зазвичай залишаються:
Якщо старий закон скасують, а нових чітких правил не запровадять, мешканці такого житла можуть опинитися в невизначеному становищі.
Єдина база житла: що це таке і навіщо
Одна з ключових ідей нового закону — створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. Фактично це буде велика електронна база, де зберігатимуться дані про все житло в Україні:
Частину інформації підтягнуть автоматично з уже чинних реєстрів. Решту мають внести:
Чи доведеться щось платити
Користування системою буде безплатним, але за витяги та довідки, ймовірно, доведеться платити — як і з іншими державними реєстрами.
Кого ще враховуватиме система
У новій базі планують зберігати інформацію про:
-
людей, які можуть претендувати на державну допомогу з житлом;
-
програми доступного житла;
-
житлові кооперативи;
-
операторів соціального й доступного житла.
Водночас черга на поліпшення житлових умов, яка існувала раніше, фактично припинить своє існування.
Основні застереження: що турбує юристів
Юридичне управління Верховної Ради звертає увагу на серйозний ризик — захист персональних даних.
За нинішньою редакцією закону:
-
частина інформації буде відкритою;
-
коло осіб, які матимуть доступ, не визначене чітко.
Це може створити ризики:
-
витоку конфіденційних даних;
-
порушення права на приватність;
-
навіть загроз національній безпеці (наприклад, щодо осіб, пов’язаних із державною таємницею).
Експерти наголошують: у такому вигляді закон може суперечити Конституції України та європейським нормам захисту персональних даних.
Що означає життя «без Житлового кодексу»
Якщо коротко і просто:
-
держава хоче перейти від старих правил до нової, цифрової системи;
-
чітких відповідей «як саме це працюватиме» поки що небагато;
-
частину важливих норм доведеться прописувати вже після ухвалення закону.
Фахівці попереджають: поспіх може призвести до плутанини, особливо для людей, які живуть у гуртожитках, службових квартирах або соціальному житлі.
Ідея оновити житлову політику — логічна й давно назріла. Але експерти закликають не ламати стару систему, не створивши чіткої нової. Інакше українці можуть зіткнутися з ситуацією, коли правила зміняться, а захист житлових прав — ослабне.