Батьки наполягають на здобутті вищої освіти, але для багатьох дітей підсумку – це життя на одинці
Дослідники Університету Цюриха простежили долю 17 000 людей з Великобританії та Німеччини — від 16 до 29 років. Всі учасники на початку не мали досвіду стосунків. 13-річне дослідження довело: люди з вищою освітою мають найбільший ризик затяжної самотності. Це пов’язано з вужчим соціальним колом, орієнтацією на кар’єру та більш вимогливим вибором партнера.
Хто ще в групі ризику?
-
Ті, хто продовжує жити з батьками
-
Мешканці окремих помешкань (без сусідів-однолітків)
-
Чоловіки (в середньому залишаються самотніми довше)
Після 20 років почуття незадоволеності життям поступово зростає, а до кінця третього десятка часто додаються симптоми депресії. Проте дослідження дає і надію: початок перших серйозних стосунків помітно покращує психологічний стан.
Психологічна ціна відстроченого кохання
Довготривала самотність призводить до:
-
Зниження задоволеності життям (особливо помітно після 25 років)
-
Зростання депресивних симптомів до кінця третього десятка
-
Посилення почуття ізоляції — створює замкнуте коло
Вчені спростували міф про перевагу молодості. Люди, які хочуть дітей, частіше обирають партнерів з ознаками зрілості. Вік 30+ чи навіть 40+ може стати перевагою, оскільки асоціюється з психологічною стійкістю та готовністю до сім’ї.Після початку перших серйозних стосунків психологічний стан вирізняється помітним поліпшенням.
Парадокс освіти
Вчені констатують: чим вищий рівень освіти, тим:
-
Вужче коло спілкування (орієнтація на кар’єру)
-
Більш вимогливий вибір партнера
-
Менше часу на побудову стосунків
Довготривала самотність у молодому віці — це помірний, але відчутний ризик для психічного добробуту. Соціально-демографічні фактори (освіта, умови проживання) часто виявляються важливішими за особистісні якості.
P.S. Якщо ви маєте диплом і живете з батьками — подумайте про спільне помешкання з однодумцями. Це може стати ключем до подолання «дипломованої» самотності.