Фінський експерт про Костопільщину: чудові краєвиди та великий потенціал для розвитку

1

В Рівненській області  тривають роботи  по підготовці до пуску одного з найсучасніших деревообробних підприємств «Українські лісопильні». Для налагодження нової лінії деревообробки сьогодні в місто Костопіль залучено ряд спеціалістів зі Швеції, Фінляндії та Італії. Фінський фахівець Мікко Юлхя, який вже понад 20 років займається монтажем лісопильного обладнання, запрошений головним експертом з налагодження  виробництва на «Українських лісопильнях».  Про перебіг підготовки підприємства до запуску та загальними враженнями від роботи в Україні він поділився з нами під час зустрічі на підприємстві.

Мікко, чому Ви зацікавились Україною та розкажіть про Ваш досвід роботи у галузі будівництва лісопереробних заводів?sviss_3_kostopilnews

Я народився та виріс у Фінляндії, де лісопереробна галузь  є чи не найголовнішим та прибутковим бізнесом країни.  Відвідував лісопильні ще будучи зовсім маленьким хлопчиком, тому закономірно, що своє життя  пов’язав з ними. В Україні працюю вперше. До цього я будував лісопильні у  більше ніж 10 європейських країнах.  Відгукнувся на запрошення Йохана Дунбека(співвласника «Українських Лісопилень» – прим. автора ) . Знаю його давно як порядного бізнесмена, професіонала, що  вкладає всю душу у свою справу та  є прихильником налагодження високотехнологічного виробництва. Після запуску «Українських лісопилень» працюватиму у Костополі ще мінімум  півроку, доки не переконаюсь, що все обладнання діє бездоганно.

Ваші  враження від України, Костополя та людей, з якими Вам доводиться зустрічатись?

Коли я вперше прибув в Україну, то здивувався її красі та гостинності. Люди тут привітні зі схожим , дещо іронічним, до фінського гумором. Лісові ландшафти Рівненщини  нагадали мені країни, де  я працював раніше. Схожі лісопильні я готував до роботи у Норвегії, Швеції, Росії, Німеччині, Естонії, Латвії , Литві , Польщі, зрозуміло  що й у себе на батьківщині. Костопіль сподобався. Тихе, охайне містечко з доброзичливими людьми, де відчуваєш себе комфортно. Тут, за доволі короткий термін перебування вже маю багато друзів.

Розкажіть як іде робота з налагодження обладнання на підприємстві та Ваша співпраця з  українськими спеціалістами?

Обладнання на сьогодні змонтоване на 80%, від механічної частини ми перейшли до налагодження електроніки та автоматики.  Також, вже розпочали  тестувати обладнання. На монтажних роботах задіяно понад 120 працівників. Більшість з них – українці. Це трудолюбиві та відкриті до спілкування люди, тому працювати з ними легко і просто. І навіть, коли виникає  мовний бар’єр, ми з англійської переходимо на мову механіки, мову креслень та механізмів. Я бачу в українцях велике бажання працювати та реалізовуватись. Це справді чудово.DSCN0648

Як Ви оцінюєте якість  обладнання, що сьогодні монтується на «Українських лісопильнях», чим відрізняється воно  від інших виробництв, які сьогодні працюють у Європі?

Сьогодні тут ми  встановлюємо обладнання фінського виробництва Heinola, аналогів якому поки що немає в Україні та  доволі рідко зустрінеш у Європі. Головна відмінність обладнання від інших ліній лісопилень – це швидкість пиляння та висока якість виготовленої продукції.  Друге – це високий рівень автоматизації. Людина має контакт з деревиною лише на початку її завантаження,  і аж у кінці на виході готової продукції. Весь процес переробки здійснюють автоматизовані механізми. За 20 років роботи я вивчив багато лісопильного обладнання тож можу стверджувати, що в Костополі буде працювати потужне, сучасне та високотехнологічне  підприємство.

Потужність підприємства вражає – 300 тис. м куб/рік. Чи вистачить на Україні сировини для лісопильні, та, на вашу думку,  які перспективи подальшого розвитку лісопереробної галузі в регіоні?

– Фінляндія набагато менша за Україну, а лісопилень у неї в 20 разів більше ніж у вас. Російський цар у 1870 році забороняв фінським лісопильням переробляти на рік  більше 1000 дерев. Боявся що лісу не вистачить. Пройшло вже майже 150 років, а лісопильні стоять на тому ж місці і працюють далі, лише обладнання оновили. І сировини  досі вистачає. Головне це правильне господарювання, контроль за вирубкою  та відновленням лісових масивів. Знаю, що в Україні запроваджено мораторій на експорт лісу – кругляку і рахую це вірним кроком. Пам’ятаю, як 10 років тому у Фінляндії з’явилась нова велика лісопильня, а вже сьогодні поруч з нею виріс цілий ряд підприємств подальшої переробки деревини– виробництва вікон, дверей, підлоги, меблів, будівельних матеріалів. Вони всі успішно функціонують та взаємодіють. Тому для України таке підприємство – це потужний потенціал створення робочих місць, отримання доходів  та розвитку економіки в цілому. Інвестиційний досвід Рівненщини має   стати гарним прикладом для розвитку інших регіонів України.

Чим займаєтесь у вільний від роботи час, у вихідні дні?

– Моє хобі – музика. Я граю на бас гітарі, саксофоні та барабанах. Мені подобається природа Полісся, тож у вихідні я часто гуляю у лісі поблизу річки Замчисько. А ще мрію відвідати Львів та Українські Карпати. Надіюсь ще матиму таку можливість.

– Щиро бажаю молодому підприємству успіхів, костопільчанам нових робочих місць та поповнення бюджету . А вам особисто Мікко наснаги , успіхів  і подальшої плідної праці на Рівненщині.

–  Дякую, твердо переконаний, так воно і буде.

Спілкувався Олександр Намозов

Вам також сподобається Більше від автора

1 Коментар

  1. енд каже

    Кінчилися протести і мітинги Зайшла Каса всіх все влаштовує! Далі дихаємо викидами СвісПана!

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.