У чому небезпека яскравого і солодкого фрукта
Хурма — яскравий, ароматний фрукт, багатий на вітаміни, антиоксиданти та мінерали. Та попри свої корисні властивості, вона підходить не всім: людям із діабетом і проблемами травлення варто вживати її з особливою уважністю.
Чому з хурмою потрібно бути обережними
Головна «пастка» хурми — дуже високий вміст природних цукрів. Якщо з’їсти забагато, рівень глюкози у крові може різко зрости, а надлишок дубильних речовин інколи призводить до закрепів.
Гастроентерологи радять обмежуватися 1–2 невеликими плодами на день, особливо тим, хто має діабет або схильність до розладів травлення.
Попри застороги — користі в хурмі чимало
Фрукт містить антиоксиданти, що допомагають боротися з окиснювальним стресом, каротиноїди для здоров’я очей і шкіри, а також вітамін C, який підтримує імунітет.
Завдяки калію хурма позитивно впливає на серцево-судинну систему, а харчові волокна — на роботу кишківника та обмін речовин.
Чи можна хурму діабетикам?
Хоч хурма й містить багато цукрів, деякі дослідження на тваринах свідчать: її екстракти можуть знижувати рівень глюкози та «поганого» холестерину. Однак переконливих даних щодо впливу на людей поки немає, тому медики наполягають на помірності.
Як безпечно їсти хурму при діабеті
-
вживати невеликими порціями — 1–2 плоди на день;
-
їсти у першій половині дня;
-
поєднувати з білками або жирами, щоб уповільнити засвоєння цукрів;
-
регулярно контролювати рівень глюкози;
-
радитися з лікарем перед уведенням до раціону.
Хурма — корисний фрукт, але з нюансами
За правильного підходу хурма може бути смачним і корисним додатком до меню. Але важливо пам’ятати: користь зберігається лише тоді, коли є міра. Для людей з діабетом це — питання здоров’я, а інколи й безпеки.
Де хурма — національна улюблениця, а де її майже не знайти
- Китай — світовий лідер за вирощуванням і споживанням. Хурму тут їдять свіжою, сушеною, ферментованою і навіть роблять оцет.
- Південна Корея — вважає хурму символом довголіття, популярні сушені плоди «готгам», які подають на свята.
- Японія — один із найбільших споживачів; хурма входить у традиційну кухню й часто подається в осінньому меню.
- Ізраїль та Іспанія — активно вирощують та експортують солодкі сорти типу «Шарон».
У цих країнах хурма — не сезонна диковинка, а частина культури та щоденного раціону.
У низці північних і холодних держав хурма залишається рідкісним імпортним фруктом.
- Ісландія, Норвегія, Фарерські острови — хурма з’являється лише епізодично й за високими цінами, тому її мало хто купує.
- Канада (північні території) — попит низький через логістику та високу собівартість.
У багатьох країнах Центральної Африки хурма практично невідома, оскільки не росте в цих умовах і майже не імпортується