Змагаються не за кращих, а щоб уникнути хворих
Фото: Ліберов Костянтин
Українська армія ризикує перетворитися на підрозділи, укомплектовані людьми з важкими хворобами та діагнозами, абсолютно несумісними зі службою.
Причина — у масовому та хаотичному відлові чоловіків на вулицях і формальному огляді у ВЛК, яке фактично перетворилось на формальність.
У підсумку придатними визнають навіть тих, хто й на цивільній роботі мав би статус інваліда.
Про ситуацію з відбором у ТЦК розповіла у Facebook депутатка Київради та керівниця медслужби «УЛЬФ» Аліна Михайлова, наголосивши, що її слова — «крик душі».
За її словами, ТЦК хапають на вулицях будь-яких чоловіків, які випадково опинилися в «не тому місці».
Медкомісія триває лічені хвилини: люди за 10 хвилин проходять усіх лікарів, і майже всіх визнають придатними до служби, після чого відправляють на базову військову підготовку.
У результаті до армії потрапляють чоловіки з тяжкими фізичними, психічними та хронічними захворюваннями, які у мирний час були б однозначно визнані непрацездатними.
Михайлова навела конкретні випадки за останні дні:
- двоє чоловіків із діагностованою шизофренією, які багато років лікуються психотропними препаратами;
- пацієнт із пухлиною мозку;
- чоловік із деформуючим остеоартрозом III ступеня та некрозом стегнової кістки — фактично людина, що потребує ендопротезування;
- двоє чоловіків із вродженою глухотою;
- один із відкритою формою туберкульозу;
- величезна кількість людей у стані алкогольного делірію.
Військові частини вимушені брати тих, кого надсилає ТЦК, оскільки у разі відмови їм просто перестануть надавати будь-яке поповнення.
За словами Михайлової, частинам буквально доводиться «змагатися» між собою не за кращих бійців, а за те, щоб не отримати чергового важкохворого, який одразу ляже в медчастину.
У підсумку бойові підрозділи отримують не готових до служби чоловіків, а людей, яких медики змушені довго лікувати й підтримувати, щоб вони хоч якось могли виконувати обов’язки.
– Це наслідок підходу, коли на першому місці — цифри та статистика, а не здоров’я людей і не потреби армії, — підкреслює Михайлова.
За її словами, за такої системи програють усі: ЗСУ, медики, суспільство і держава, яка витрачає величезні ресурси на лікування, реабілітацію та оформлення інвалідності замість того, щоб отримати реальне посилення обороноздатності.