СЛАВА УКРАЇНІ ТА ЇЇ ЗАХИСНИКАМ!
Капітану Володимиру Олександровичу 25 років. Родом він із Острога, що на Рівненщині. Має вищу освіту. Навчався в Національному університеті водного господарства та природокористування. Паралельно вчився на військовій кафедрі.
На момент початку повномасштабного вторгнення РФ він мав лише 21 рік.
Саме завершував навчання в магістратурі, перебуваючи саме 23 лютого 2022 року у відрядженні, в Києві, де мав працювати на об’єктах електромереж.
Національному університеті водного господарства та природокористування (м. Рівне)
Володимир згадує:
«У ніч на 24 люте проснувся від вибухів. Я особисто бачив повітряні цілі й вогонь у небі. Після цього стало зрозуміло, що почалася війна.
Протягом двох діб ми перебували в бомбосховищі. Після цього прийняли рішення виїжджати з міста. Нормального виїзду не було. Усюди затори, блокпости, велика кількість людей.
Виїхали службовим транспортом, попри заборону керівництва. Після цього я повернувся додому, на Рівненщину».
Добровольцем вступив у підрозділ територіальної оборони, де виконував завдання з охорони складів. Згодом перейшов до лав Збройних сил України (у зв’язку з наявністю військової кафедри).
«Спочатку проходив підготовку в навчальному центрі. Після цього був направлений до стрілецького батальйону.
Протягом приблизно трьох місяців брав участь у бойових діях, зокрема під час операцій на Херсонському напрямку. Після розформування батальйону мене перевели до однієї із механізованих бригад, де я перебував у районі Бахмута на посаді – командир механізованого взводу.
Пізніше був переведений до ремонтно-відновлювального батальйону, де також обіймав командну посаду», – розповідає військовослужбовець.
19 березня 2023 року Володимира направили на проходження служби у 23 інженерно-позиційний полк Сил підтримки Збройних Сил України, де і сьогодні служить на посаді командира роти в інженерному батальйоні.
«Інженерна служба була для мене новою спеціальністю. Раніше я не мав досвіду в будівництві фортифікацій. Навчався безпосередньо під час виконання завдань, за допомогою колег та старших за посадою.
Перша ротація в складі інженерного підрозділу відбулася на Сумщині. Там ми виконували бойові завдання близько двох місяців. А далі, після короткої відпустки, я був направлений на Донецький напрямок.
Основні завдання – очищення старих укріплень, які були збудовані в попередні роки та частково засипані, а також зведення нових позицій, – говорить капітан.
З грудня 2023 року почалося масштабне фортифікаційне будівництво: облаштування траншей, укриттів, перекриттів, опорних пунктів.
Роботи велися практично безперервно, в умовах бойової небезпеки.
«Як командир роти, я постійно перебуваю на об’єктах разом із побратимами. У разі виникнення проблем намагаюся вирішувати їх особисто або через старше командування.
Найбільша відповідальність – за людей. Це і нині є невід’ємною частиною служби.
… Протягом цього періоду я майже не буваю вдома. Війна суттєво змінила моє життя та цінності. Раніше були інші пріоритети. Зараз найбільше цінується тиша, спокій і безпека…
Під час служби я бачив зруйновані населені пункти та наслідки бойових дій. Є досвід, особливо на початках, про який важко згадувати. І моє бажання після завершення війни не повертатися до цих спогадів.
Бо не простими вони є. росія вкрала молодість не тільки в мене…
… У мене є кохана дівчина, з якою познайомився ще до великої війни. Вона мене підтримує і чекає. Ми практично не бачимося, лише «в он-лайні». Я не дозволяю їй приїжджати до мене на Схід, оскільки не хочу, щоб вона на власні очі бачила війну. Стараюсь берегти її спокій.
Мої плани на майбутнє прості: облаштувати житло, створити сім’ю, виховувати дітей і жити мирним життям».
В червні 2024 року Володимир підписав контракт на проходження військової служби терміном на три роки.
«Після його завершення рішення прийматиму залежно від обставин, а поки потрібно боротися за мир і Перемогу», – каже військовий.
За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові та військовій присязі, незламність духу, зразкове виконання службового обов’язку та високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України капітан Володимир нагороджений медаллю Президента України – «За оборону України», відзнаками Міністерства оборони України «За зразкову службу», «Воєнний хрест» та «Хрест Сил Підтримки», а також почесною відзнакою 23 інженерно-позиційного полку – «Надійний захист у бою».
Честь! СЛАВА УКРАЇНІ І ЇЇ ЗАХИСНИКАМ!
