І це не про удачу 

Гра “камінь, ножиці, папір” здається бездумною забавою — натиснув, показав жест, виграв або програв. Але когнітивні науковці довели: перемога залежить не від удачі, а від того, чи можете ви бути справді непередбачуваними, пише Daily mail.

Нижче — просте пояснення, як вигравати частіше, та трохи історії про походження гри.

 Головний секрет перемоги: не думайте про попередній раунд

Австралійська когнітивна науковиця Деніз Морел (Університет Західного Сіднея) провела велике дослідження і зробила чіткий висновок:

Щоб виграти, потрібно не звертати уваги на попередній хід — свій чи суперника.

Спроби аналізувати:

«Він показав камінь двічі, значить зараз вибере папір…» — роблять вас передбачуваними.

У дослідженні простежили:

  • гравці, які думали про попередні ходи, програвали частіше;

  • гравці, що діяли максимально “рандомно”, вигравали.

Мозок автоматично шукає закономірність, але це лише шкодить.

 Як це довели?

У дослідженні 62 учасники зіграли 15 000 раундів на комп’ютері. Їм одночасно вимірювали активність мозку методом ЕЕГ.

Виявилося:

  • за мозковою активністю можна було прогнозувати, що гравець збирається показати — ще до руху руки;

  • програючи гравці думали про попередню партію, що робило їх вибір передбачуваним;

  • переможці — діяли інтуїтивно, без аналізу минулого раунду.

Більшість людей також мають упередження:

  • переважає “камінь”,

  • найменше вибирають “ножиці”,

  • люди рідко повторюють один і той самий варіант двічі.

Це робить людську поведінку не випадковою, а прогнозованою.

 Отже, як виграти на практиці?

  1. Повністю відключайте аналіз минулого раунду.
    Ви не повинні думати ні про свої попередні ходи, ні про ходи опонента.

  2. Дійте інтуїтивно і навіть трохи “хаотично”.
    Не повторюйте стратегії “камінь-ножиці-папір по колу”.

  3. Не обирайте “камінь” тільки тому, що він здається сильним.
    Більшість так робить — отже, ви стаєте передбачувані.

  4. Намагайтесь не створювати патернів.
    Ніяких послідовностей і логіки — суцільна непередбачуваність.

 Чому ми програємо?

Людський мозок не вміє бути “справді випадковим”:

  • ми шукаємо закономірності;

  • уникаємо повторень;

  • думаємо про попередній результат;

  • намагаємось “переграти” суперника — і програємо.

Висновок вчених:

Той, хто перестає аналізувати минуле, має більше шансів на перемогу.

Як зявилася ця гра 

Гра має китайські корені й існує вже близько 2000 років.

  • Уперше згадана в книзі Wuzazu (близько 1600 р.).

  • Первісний варіант називався shoushilling і використовував символи тварин — жаби, слимака та змії.

  • У Європу гра потрапила на початку ХХ століття, стала популярною у Британії у 1920-х, у США — у 1930-х.

  • Сьогодні використовуються “камінь, ножиці, папір”, але в деяких країнах Азії папір замінюють на тканину.

Хто менше думає — той частіше виграє.



Джерело