«Невигадані історії» (с)
У 1845 році легендарна експедиція Джона Франкліна вирушила на пошуки Північно-Західного проходу, але застрягла в льодах Арктики.
Екіпаж кораблів HMS Terror і HMS Erebus був змушений боротися за виживання.
26 квітня 1848 року моряки спробували здійснити останню спробу прорватися через крижану пустелю.
Однак ця подорож закінчилася трагічно: ніхто з екіпажу не вижив.
Більшість загинула поблизу острова Кінг-Вільям – одного з найвіддаленіших регіонів Канади.
Весь маршрут експедиції задумувався так, щоби виплисти з Атлантичного до Тихого океану повз Аляску, але крига між островами перекрила шлях кораблям
Учені зʼясували, що останні з моряків вдалися до канібалізму. Це засвідчив аналіз кісткових залишків, на яких виявили сліди порізів, зроблених гострими знаряддями.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Journal of Archeology, пише УП. Життя з посиланням на Popular Science.
Експедиція Франкліна покинула Англію 19 травня 1845 року з амбітною метою прокласти новий торговий шлях до Азії.
Однак до того часу, коли екіпаж покинув кораблі у 1848 році, сам Франклін був уже мертвий майже рік.
Відповідальність за порятунок 105 моряків взяв на себе командор Джеймс Фіцджеймс.
У 1850-х роках пошукові партії рятувальників після катастрофи дізналися від інуїтів (корінних народів Арктики), що моряки вдалися до канібалізму: це шокувало дослідників через культурне табу.
Пізніші експедиції знайшли численні останки членів екіпажу.
Зокрема на острові Кінг-Вільям було виявлено 451 кістку щонайменше 13 моряків.
У 1997 році археологи виявили сліди порізів на кістках, що стало першим підтвердженням канібалізму.
Дагеротип лейтенанта Фіцджеймса — останнього капітана команди — був зроблений напередодні відплиття з Англії у травні 1845 р.
До сьогодні лише один член екіпажу був ідентифікований за допомогою ДНК – інженер Джон Грегорі з корабля Erebus.
Однак нове дослідження підтвердило ідентифікацію ще одного моряка – командора Джеймса Фіцджеймса. Це стало можливим завдяки ДНК-аналізу, проведеному в університетах Ватерлоо та Лейкхед.
«Нам вдалося отримати якісний зразок, який дозволив встановити Y-хромосомний профіль, і ми знайшли збіг з ДНК нащадків», – пояснив співавтор дослідження Стівен Фратп’єтро.
Карта руху команди та місце розкопок і головна знахідка
Хоча Фіцджеймс прожив довше за більшість екіпажу, він не був останнім, хто загинув.
Аналіз кістки його щелепи показав чіткі сліди порізів від гострого інструмента – це дослідники розцінили як ознаку канібалізму.
«Це доводить, що на останньому етапі виживання звання і статус уже не мали значення», – додав ще один співавтор дослідження Дуглас Стентон.