«Я дивлюся на тил із заціпенінням» (с)
Вакханалія зі знесенням пам’ятників, як виглядає, добігає кінця. По-перше, не лишилися тих, до кого ще можна «доколупатися».
А з іншого боку,
Останнє рішення Київради про знесення пам’ятника Булгакову на Узвозі викликало доволі неоднозначну реакцію в мережі.

Зокрема набув розголосу допис військового Романа Ковальова, який воював з Росією і в АТО, який воює з нею і зараз:
Роман Ковальов
Шановні охоронці моралі, ви не демонтуєте мою ідентичність.
Але ви легко можете «демонтувати» мене з країни.
Я народився і виріс у Севастополі. Мене формували Цой, Лєтов, Булгаков і Чехов. І це жодним чином не завадило мені навесні 2014-го залишити все і піти в добробат, а у лютому 2022-го – знову взяти до рук зброю.
Зараз, командуючи батальйоном на Куп’янському напрямку, я дивлюся на тил із заціпенінням.
Корупція процвітає, мавіки купують волонтери, армії бракує людей. А «патріоти» в цей час зайняті культурним варварством і знесенням пам’ятників.
Замість того, щоб шукати точки дотику, ми нищимо те, що було частиною нашого життя.
Гіркий сюрреалізм.

