Що каже закон
Під час оренди квартири питання оплати комунальних послуг часто стає причиною суперечок між наймачем і власником житла. Водночас українське законодавство чітко регулює, хто має покривати ті чи інші витрати.
Як з’ясувалося, існує низка платежів, від яких орендар має право відмовитися. Про це повідомляє «Новини LIVE».
Згідно з частиною 3 статті 815 Цивільного кодексу України, оплачувати комунальні послуги повинна особа, яка фактично проживає у квартирі. Проте це правило діє лише тоді, коли договір оренди не містить інших умов. Якщо ж сторони заздалегідь домовилися про інший порядок оплати, закон це дозволяє.
Найчастіше застосовується схема, за якою орендар сплачує послуги, що нараховуються за показниками лічильників, а витрати з фіксованою сумою бере на себе власник помешкання.
Наприклад, у старих будинках опалення зазвичай не регулюється, тому його оплату власник квартири або здійснює самостійно, або ділить суму з наймачем.
Водночас закон не зобов’язує орендаря погашати борги за комунальні послуги, які виникли ще до його заселення. Крім того, наймач має право не платити за сервіси, якими він фактично не користується.
Серед них — охорона будинку, послуги консьєржа, паркомісце, кабельне телебачення чи домофон. Також орендар не повинен робити внески на капітальний ремонт будинку або заміну ліфтового обладнання.
Якщо у квартирі немає лічильників, питання їх встановлення варто обговорювати з власником. Часто орендодавці погоджуються компенсувати ці витрати за рахунок орендної плати наступного місяця. Водночас закон не зобов’язує власника квартири встановлювати прилади обліку.
Щоб уникнути непорозумінь щодо комунальних платежів, найкраще заздалегідь чітко прописати всі умови оплати в договорі оренди.