Та ще й матимете шикарний, смачний стіл
Корисне харчування давно перестало бути просто трендом — для багатьох це свідомий спосіб життя. Та разом із цим з’явилася й інша крайність: віра в «чарівні» продукти, які нібито очищують організм, лікують усе одразу й гарантують ідеальне самопочуття. Саме так у раціоні багатьох з’явилися дорогі суперфуди.
Нутриціологи наголошують: більшість розрекламованих продуктів легко замінюються доступними аналогами, які нічим не поступаються за складом корисних речовин. Різниця — лише в ціні та маркетингу.
Суперфуди без міфів: доступні альтернативи
Дорога риба ≠ унікальна користь
Червону рибу цілком можна замінити на оселедець, скумбрію, сардини або мойву.
Ці види риби містять не менше омега-3 жирних кислот, а інколи навіть перевершують лосося за їх концентрацією. Цікавий факт: скумбрія входить до списку найкорисніших риб за версією європейських дієтологів.
Амарант і кіноа — не єдині «правильні» крупи
-
Амарант легко замінюється звичайною вівсянкою, яка містить бета-глюкани — речовини, що знижують рівень холестерину.
-
Кіноа не має монополії на білок: гречка також багата на амінокислоти, залізо й магній та не містить глютену.
Насіння без переплат
-
Чіа → лляне насіння
Льон містить ті самі омега-3, клітковину та лігніни, які підтримують гормональний баланс. До того ж він краще засвоюється після подрібнення. -
Фісташки → гарбузове насіння, що є природним джерелом цинку та корисне для імунітету.
Крупи й зелень: простіше — не означає гірше
-
Булгур легко замінюється пшеничною крупою — різниця мінімальна, а ціна відчутно нижча.
-
Базилік не є унікальним за складом: петрушка, кріп, листя салату чи капуста містять більше вітаміну С та антиоксидантів.
Ягоди й горіхи: місцеве — не слабше
-
Лохина → чорна смородина або чорноплідна горобина.
Смородина, наприклад, містить у кілька разів більше вітаміну С та антоціанів. -
Кеш’ю → насіння соняшника
-
Мигдаль → арахіс, який, попри репутацію «простого» горіха, є хорошим джерелом білка та вітамінів групи B.
Чому ми переплачуємо: коротко про маркетинг
Цікавий факт: більшість суперфудів стали популярними не через унікальний склад, а завдяки вдалій подачі. У США та Європі вже кілька років поспіль зростає тренд на local food — місцеві продукти, які мають менший вуглецевий слід і не поступаються користю імпортним аналогам.
Здорове харчування не обов’язково має бути дорогим. У більшості випадків організму важливі поживні речовини, а не гучна назва продукту. Гречка, оселедець, льон і смородина працюють не гірше за кіноа, лосося та чіа — зате залишають у гаманці значно більше грошей.
Іноді найкращий суперфуд — це той, що давно є на нашій кухні.