Костопільщина. Танці і музики (Частина 2)

0 22

Будинки культури та клуби в Костополі, незважаючи на важку економічну ситуацію в країні, у 50-х роках минулого сторіччя почали з’являтися наче гриби після дощу. Швидкими темпами було збудовано РБК та Будинок культури ДБК, на всіх промислових підприємствах району обов’язково діяли відомчі осередки культури, майже у кожному селі району організовували свої клуби.

При кожному клубі мали діяти гуртки художньої самодіяльності, ну і зрозуміло, проводитись вечори відпочинку трудящих, а по-народному – танці. Танцювали переважно по суботах та неділях, а також на радянські свята. Кожне підприємство намагалось залучити до художньої самодіяльності як найбільше своїх працівників, щоби згодом хизуватись своїми творчими колективами на районних та обласних мистецьких заходах. Для будинків культури та клубів закуповували нові музичні інструменти, запрошували працювати там фахівців з відповідною освітою, тому грати танці завжди було кому. Музичні колективи Будинку культури (ДБК та РБК) десятками років, починаючи з 50-х, конкурували між собою за танцювальну аудиторію, чи то був духовий оркестр, чи вокально- інструментальний ансамбль. Траплялися і тривалі періоди застою, коли місцеві мешканці повністю ігнорували один з клубів, і музики вимушені були грати «самі для себе».

Білети на танці в усі часи, коштували порівняно недорого і змінювались: від 30 копійок до 3 карбованців за майже чотири десятиліття. Найцікавіше, що якою б низькою не була ціна квитка, потрапити на танцмайданчик без білету в усі часи чомусь рахувалось неабияким успіхом. У місті завжди на танцювальних вечорах були присутні працівники райкому комсомолу або молоді представники райкому партії. Вони уважно слідкували за тим, щоб музики не заграли, не приведи Боже, якусь заборонену мелодію з репертуару виконавців з «загниваючого заходу», а танцюристи рухались у допустимих  радянської моралі нормах. У залі також чергували працівники міліції та  народні дружинники, які намагались вчасно зупинити бійки, які не зважаючи ні на що виникали доволі часто.

У п’ятдесяті роки  на танцях у Костополі вперше почали грати джаз. Цих музичних номерів чекали протягом усієї програми, адже виконували їх завжди на закінчення танцювального вечора. Як згадують старожили, до складу місцевих джаз-бендів, входили найбільш талановиті та «продвинуті» музиканти.

Яку б «залізну завісу» не вішали керівники радянської держави, сучасна музика вміла долати кордони. Майже відразу, після появи в Британії «Бітлз», у Костополі  спочатку таємно в квартирах і будинках, а згодом і на танцях почали на біс виконувати їх твори. Співали на ламаному англійському, в перекладі на російську, але це вже не мало ніякого значення. Молодь танцювала, розважалася, розвивалася…

Вам також сподобається Більше від автора

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.