Костопільщина. Танці і музики. (Частина 4)

0

На початку 70-х на Костопільщині один за одним починають з’являтись нові та нові вокально- інструментальні ансамблі. У своїй переважній більшості їх формує молодь 16-17років, учні шкіл, ПТУ, технікумів. Головною проблемою юних музикантів тих часів була відсутність музичних інструментів. Дістати електрогітару, ударну установку чи іоніку, було майже не можливо.

Електрогітари майстрували самі зі струганих дошок, плит, інших матеріалів, переробляли з акустичних семи та шестиструнних гітар. Самі робили підсилювачі, а колонками слугували гучномовці, так звані «колоколи», що раніше зі стовпів транслювали радіопередачі на цілі вулиці. Струни для гітар теж діставали правдами та не правдами. Учні шкіл під ударні установки використовували барабани з «піонерських кімнат», а палички виточували у шкільних майстернях.

Для забезпечення роботи саморобної апаратури у хід йшло все: від старих радіоприймачів, до найсекретніших  військових деталей «позичених» на Костопільському склозаводі. І хлопці грали, в селі і в місті, адже талановитої молоді було багато.

Першу професійну апаратуру для шкільного вокально-інструментального ансамбля, було придбано за ініціативи легендарного педагога, на той момент директора СШ №3 Василя Стасюка у 1976році. Василь Кирилович звернувся до підшефного підприємства –Костопільського  ДБК і його директор Григорій Конаш вирішив це питання. На той момент у кожній школі міста були свої ВІА, існували вони і при сільських школах та клубах, але такої апаратури як отримала СШ №З не було навіть у Рівненських школярів.

Репетиції, виступи, шкільні вечори добавили неабиякого клопоту адміністрації навчального закладу, але досвідчений педагог Василь Стасюк завжди підтримував юних музикантів.

А поки юні таланти шліфували свою майстерність,  у будинках культури діяли різноманітні творчі колективи куди прийшли працювати люди з вищою музичною освітою: військовий капельмейстер, керівник оркестру Тимофій Городецький, диригент та музикант Ігор Стрілецький та ін. Своєю віртуозною грою на акордеоні дивував Костопільчан Володимир Клішин, беззмінними учасниками концертів та вечорів відпочинку були Олександр Івченко, Юрій Бобер, Володимир Брикса… Сьогодні вже мало хто пригадає місцевих зірок, які «творили погоду» на танцях, віртуозних музикантів «Ролінга», «Чахлого», «Філіна», «Вілю», «Пупа» та багатьох інших. На жаль, але таке життя…

На танцмайданчиках, ресторані і у весільних «шалашах» Костопільщини працювали найбільш популярні музиканти того часу: Віктор Сосновський (бас-гітара),   випускник Дубенського культпросвітучилища Василь Дмитринський( клавішні, гітара),  Віктор Клішин( акордеон,гітара),  Володимир Левчик (ударні інструменти),  Станіслав Прокопчук (саксофон),  Леонід Коваль(саксофон).

Музичний колектив гітариста Віктора Сосновського «Лірика», був настільки затребуваний для роботи на весіллях, що мав замовлення на рік вперед. Доходило до того, що весілля переносили у часі , аби тільки замовити улюблених виконавців. Музиканти згадують, як у середині 70-х приїхали грати  весілля у Звіздівку, де до того вокально- інструментальні ансамблі на весіллях не грали. Потанцювати «запорожцями» вийшло майже усе село. Батьки молодих не встигали горілку виносити…

Олександр Намозов, історик-дослідник, письменник.

Вам також сподобається Більше від автора

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.