Сучасний тренд виокремили науковці

У сучасній психології з’явився новий термін — «шрекинг». Він описує явище, коли люди свідомо обирають партнерів, які не відповідають загальноприйнятим канонам краси, але мають надійність, щирість і внутрішню силу. Цей тренд викликав дискусії: чи це ознака зрілості, чи пастка, продиктована страхами?

Що таке «Шрекинг»

Назва походить від образу казкового персонажа Шрека — зовні далекий від ідеалу, але водночас добрий, відданий і справжній. Саме такі риси сьогодні стають ціннішими за «глянцеву картинку».

Молоде покоління, яке виросло у світі соцмереж, переживає втому від постійного тиску ідеалу. Тому люди шукають у стосунках не ефектності, а емоційної безпеки та партнерської підтримки.

Плюси і мінуси

Шрекинг може бути:

  • Здоровим вибором — коли щирість і доброта важливіші за зовнішність. Це свідчить про емоційну зрілість.

  • Проблемним сценарієм — якщо рішення продиктоване страхом конкуренції, низькою самооцінкою чи прагненням уникнути відмови. У такому випадку стосунки часто стають дисбалансованими: один відчуває перевагу, інший — образу.

Міжнародні психологічні дослідження підтверджують: у випадках, коли вибір базується на страхах, рівень задоволеності стосунками помітно нижчий.

«Запускати себе» як форма протесту

Інша сторона шрекингу — коли один із партнерів демонстративно перестає доглядати за собою чи інвестувати у стосунки. Це може бути мовчазний крик про допомогу або сигнал емоційного вигорання. Така поведінка не розв’язує проблеми, а лише поглиблює кризу. У багатьох країнах це вже розглядають як ознаку «емоційної відстороненості» в парі.

Чи це добрий тренд?

Шрекинг — складне соціальне явище, яке не можна оцінювати однозначно. Його актуальність пояснюється запитом на автентичність: люди втомилися жити у світі фільтрів і стандартів.

У зрілому варіанті цей тренд означає перехід до міцніших, партнерських стосунків, де головне — довіра, спільні цінності й підтримка. Але якщо він перетворюється на втечу від страхів — це радше пастка, ніж шлях до щастя.

Шрекинг — це симптом нашого часу: прагнення замінити «картинку» щирістю. Він може зробити культуру стосунків здоровішою, якщо ґрунтується на усвідомленому виборі. Та водночас він небезпечний, коли стає маскою для внутрішніх комплексів.

Ключове питання залишається простим: обираю я людину за її цінності — чи лише через власні страхи?



Джерело