Гіпотеза, яку можна перевірити
На початку ХХ століття італійські дослідники Альфредо де Кастелло та Адріано Стурлі висунули незвичну гіпотезу: нібито група крові людини може бути своєрідним маркером її історичного коріння. Вони вважали, що найбільш рідкісною та тому «аристократичною» є четверта група крові з негативним резус-фактором.
Така комбінація і справді зустрічається менш ніж в одного відсотка людей, і саме це в минулому наштовхнуло вчених на думку про можливий зв’язок із замкненими шлюбними колами вищих прошарків суспільства.
У своїй теорії вони припускали, що серед представників селянства й ремісничих професій переважали перша та друга групи крові.
Натомість у родинах, де поколіннями укладали шлюби в межах обмеженого кола, могли накопичуватися певні рідкісні генетичні варіації — зокрема й негативний резус-фактор.
На думку вчених того часу, саме це могло пояснити відносно частіший прояв рідкісних комбінацій у замкнених соціальних групах.
Однак подальші дослідження показали, що походження груп крові набагато складніше, ніж просто соціальна історія родини.
Сьогодні науковці наголошують: частота зустрічання певних груп крові формується насамперед під впливом древніх міграцій, еволюційних процесів та особливостей популяцій, а не за соціальними ознаками.
Попри те, що четверта група з негативним резусом і нині залишається найрідкіснішою у світі, вона не вказує на походження чи статус людини. Її унікальність цікава насамперед генетикам та медикам — адже під час переливань крові ця характеристика може бути вирішальною.
Сучасна медицина розглядає групу крові не як ознаку «особливого» минулого, а як важливий біологічний параметр, від якого залежать безпека та ефективність медичних процедур.