Можливо, у її словах криється секрет різниці ментальності?
Фото ілюстративне
Тимофій Лазаускас, що у соцмережах має статус: «Свій в Україні та Британії», розповів про зізнання лондонської вчительки, яка помітила різницю між учнями з України та школярами з рідної Англії.
1. У британській школі навіть просте «можна вийти?» звучить лише після піднятої руки та дозволу. В Україні клас живе іншим ритмом: галас, перебивання, «я теж хочу сказати!» — це норма. Один педагог у Києві сміявся: «У нас двері не встигають зачинитися, як десять дітей вже щось кричать».
Для британця це хаос, в Україні ж вважають, що саме в цій «бурі» росте сміливість до дискусії.
2. В Україні оцінки часто звучать уголос прямо на уроці.
Учень чує: «У тебе 7, а у Марійки 11», і вже формується атмосфера гонки.
У Британії ж бали приходять тихо в електронний щоденник, щоб ніхто не відчув сорому. Там вважають, що дитина має змагатися з собою, а не з сусідом.
Приватна школа Frensham Heights неподалік від Лондона, яка прийняла кількох українських дітей-біженців
3. Домашні завдання — різкий контраст. Українські школярі сидять по 2-3 години щовечора. У Британії ж завдання обмежуються пів годиною і часто це лише коротка практика.
Один викладач в Оксфорді казав: «Якщо дитина не виспалась, завтра вона не здатна мислити». Це формує різні типи стресостійкості: наші діти звикають «виживати», британські — берегти баланс.
4. Фізкультура в Україні для багатьох — це формальність, тому існують вічні жарти про «звільнення за довідкою». У британських школах спорт — культ: футбол, теніс, регбі, і це не факультатив, а частина обов’язку.
Один хлопець з Харкова казав: «У нас бігали за булочками на перерві, а не за м’ячем». Там переконані, що без спорту неможливо виховати характер, і спортзал важливіший за підручник.
Саме так більшість з нас уявляє навчання за кордоном
5. В Україні вчитель — це авторитет, якого бояться. Фрази типу «я все батькам розкажу» звучать регулярно, і дитина замикається. У Британії ж педагог ближчий до наставника, з яким учень може поговорити навіть про особисте.
Один учитель там зізнався: «Я слухаю не тільки задачі, а й проблеми дитини». У нас ця близькість досі вважається дивиною.
Автора у коментарях одразу ж звинуватили у формуванні меншовартості у українців та висловили незгоди з думками британської освітянки:
olesia_life_is_great
Тільки вчителі усіх країн світу відзначають, які українські діти розумні… Звісно, це ж не українські вчителі їх вчили…
natalia_borozdinaa
в Україні вчитель – авторитет?? Не смішіть! В Україні вчитель – раб, обслуговуючий персонал, цап відбувайло, ганчірка об яку витирають ноги учні, їхні батьки, бабці та дідусі..Можу ще багато епітетів навести. В Україні саме поняття «вчитель» вже ментально знищено та знецінено.
olena_nizhynska_photo
Заради Бога не ідеалізуйте британців! В мене два школяра старшої школи. Вже змінили дві школи. Наші діти прийшли значно освіченіші аніж їхні однолітки, наші носять в карманах бумадки до смітника, не матюкаються і поважають інших
_anna_soroka
В нас діти також руку підіймають, щоб вийти з класу. У всякому разі молодші класи. І електронні щоденники вже давно також є
taniasheremeta.photo
А чого ніхто не пише за заробітну плату в британських вчителів та українських? Коли укр вчителю після школи треба ще заробити гроші, то знаєте тут не до душевних розмов з дітьми.
knit_witch_
Цей допис був би актуальним років 19 назад. Автор давно не водив дітей до української школи.