Це не хмарочоси й індустріальний потенціал
В Україні дедалі чіткіше вимальовується нове уявлення про так звані міста майбутнього. Йдеться не про хмарочоси чи масштабні інвестиції, а про людський капітал, здатність до відновлення, інноваційність і якість міського середовища, пише РБК-Україна.
За оцінкою експертки з проєктування публічних просторів, співзасновниці Urban Reform School Анастасії Палій, саме ці чинники визначають, які міста можуть стати зразками сталого розвитку в найближчі роки.
Луцьк: місто людського масштабу та креативної енергії
Луцьк поступово відходить від ролі транзитного обласного центру та перетворюється на простір культурних і соціальних експериментів. Його головний ресурс — активні мешканці, локальні ініціативи та сильне відчуття спільноти.
Підхід так званої ніжної урбанізації передбачає розвиток міста через маломасштабні зміни, мультифункціональні простори та партнерство між культурою, освітою й бізнесом. У підсумку Луцьк має всі шанси стати прикладом комфортного, збалансованого міста для життя.
Харків: лабораторія післявоєнного відновлення
Харків розглядають як ключову платформу для формування нової урбаністики після війни. Його потенціал базується на потужній освітній базі, наукових установах і спільнотах, здатних генерувати інновації навіть у кризових умовах.
Тут міське середовище дедалі більше сприймається як інструмент стійкості, а культурні й освітні проєкти стають важливою частиною соціального відновлення та розвитку.
Вінниця: приклад системного міського управління
Вінниця вже сьогодні демонструє послідовний підхід до розвитку транспорту, публічних просторів і стратегічного планування. Місто вирізняється ефективною взаємодією між владою та громадою, що дозволяє впроваджувати довгострокові рішення.
Подальший розвиток Вінниці пов’язують із креативною економікою, екологічними технологіями та активною участю молоді в управлінських процесах. Саме тому місто часто називають потенційною моделлю smart human city.
Охтирка: відбудова, що починається з громади
Охтирка після руйнувань 2022 року стала прикладом відновлення, заснованого на довірі та участі мешканців. Тут ключову роль відіграють не масштабні проєкти, а люди — активісти, підприємці, культурні діячі.
Розвиток туризму, культури та соціальних ініціатив формує нову економіку міста, демонструючи ефективність підходу «відбудова знизу», де громада є рушійною силою змін.
Олександрія: переосмислення спадщини та освіти
Олександрія поєднує глибоку історичну пам’ять із прагненням до оновлення. Місцева спільнота активно працює з культурною спадщиною, трансформуючи її в основу для сучасних проєктів.
Освітні ініціативи, культурні простори та локальні ідеї формують середовище, де історія стає не тягарем, а джерелом розвитку й креативності.
Що об’єднує ці міста
Спільним для всіх п’яти є ставка на людей, довіру та гнучкість. Саме ці чинники, а не розмір бюджету чи кількість новобудов, дедалі частіше визначають, де формуватиметься якісне міське життя в Україні майбутнього.