«З ними відбувається щось неймовірне» (с)
Це сталося понад 40 років тому, ще при УРСР.
Відомі вчені, дослідивши багато решток святих угодників Києво-Печерської лаври, несподівано «відкрили» таємницю феномену нетлінності:
Виявилося, що в мощах містяться високоочищені природні олії, які не мають в собі – ні жирних кислот, ні неорганічних фосфатів, що сприяють процесам розкладання
Однак у той атеїстичний час таку сенсацію боялися оприлюднити.
Лише нещодавно вдалося отримати незаперечні документальні свідчення з рук киянки, дочки кандидата біологічних наук Тамілі Решетникової (нині покійної).
У 80-ті роки минулого століття Таміла Решетнікова працювала у складі державної комісії з дослідження мощів, що сотнями років лежали в Лаврі.
Таміла Решетнікова — праворуч
ДИВА РАДІАЦІЇ
У своїй праці «Сучасні дослідження феномена святих мощів» кандидат біологічних наук Таміла Решетнікова детально описала біофізико-хімічну природу останків печерських подвижників та їх вплив на живі об’єкти:
«Об’єктами досліджень було насіння та семи-дев’ятиденні паростки пшениці сорту Миронівська-808. Зміст хімічних елементів у насінні визначали методом полум’яної фотометрії на атомно-абсорбційних спектрометрах Сатурн (СРСР) і АА-1 (НДР).
Насіння, що побувало біля мощів, відрізнялося підвищеним на 15-20 відсотків сходом і прискореним розвитком… Результати хімічних аналізів показали, що навіть після короткочасного перебування біля мощів у сухому насінні змінюється склад деяких хімічних елементів.
Так, наприклад, під впливом мощів святого Агапіта-цілителя кількість цинку (шкідливого для рослини) зменшилася на 18 %, а кальцію та калію – збільшилася на 11 і 4 відповідно…
Можна припустити, що першопричиною виявлених змін у насінні є процеси трансмутації, тобто взаємоперетворення атомів одних хімічних елементів».
Але найбільше Решетнікову вразило інше: «благословенні» зерна, на відміну від звичайних, успішно витримали опромінення і навіть добавили в своїй біомасі.
Наступний експеримент було проведено біля мощів Нікона Великого:
Стрілка дозиметра ДП-5В, яка раніше показала 120 мікрорентген (такою була середня радіація у Києві у травні 1986 року), після молитовного звернення до преподобного різко зменшилася на 50 рентген!
Вчені були настільки шоковані, що беззастережно повірили у силу Святого Духа.
Саме тоді вони зробили унікальне відкриття: енергетична сила, що виходить від преподобних подвижників, впливає на живі організми на ядерному рівні організації матерії.
Вони… живі!
На думку багатьох експертів, які працювали разом з Тамілою Решетниковою, останки святих подвижників мають надприродні властивості: спонтанну самостерилізацію, відсутність гемолітичних (хвороботворних) бактерій, дуже шкідливих як для живого організму, так і для мощів.
Після проведення медекспертизи вчені визначили, що святі мощі є джерелом невідомої науки енергії.
Поряд із відсутністю процесів гниття було встановлено факт сильного висихання тканин.
На відміну від смердючих єгипетських мумій, пахучі останки печерських подвижників не містили в собі ніяких антисептиків: їх тисячолітнє збереження було обумовлено не методами бальзамування (у Православ’ї це заборонено), а особливою структурованістю організму, що дозволяло воді без перешкод смерті.
Але це ще не все: виявляється, тривале перебування святих у молитовному стані так сильно впливає на тілесні атоми, що вони навіть після смерті організму залишаються постійними ретрансляторами позаземного енергетичного потоку, що впливає на все навколишнє з космосу.
Зафіксувавши на фотоплівці енергопотоки, що випромінюються під час молитви людини, вчені висунули цікаву версію: якщо в енергоканал зв’язку між святими мощами та космосом (читай – Богом) вливається енергія молитви живої людини, то це призводить до її посилення, тобто до зцілення чи іншого благотворного впливу.
Таким чином, чим сильніша віра, тим ефективнішим буде результат.
Дивує ще один факт, який не піддається поясненню з наукової точки зору: тіла священномучеників збереглися набагато краще, ніж тіла інших святих, які померли природною смертю.
Але найбільше вражають результати аналізів, отримані ще у грудні 1988 року під час хімічного аналізу мощей, взятих із чаш зі мироточивими розділами, які мовою вчених іменувалися «зразками №4, №9 та №20».
Саме тоді три світила медицини – професори Бобрик та Концевич разом із лауреатом премії імені академіка Палладіна професором Хмелевським склали унікальний звіт, у якому чорним по білому було написано:
«Хімічний аналіз зразків був виконаний у лабораторії кафедри біохімії Київського медінституту.
Результати аналізу показали: всі зразки є високоочищеними маслами, що не містять вищих жирних кислот, що підтверджується відсутністю реакції етерифікації та метилювання…
У зразках не виявлені неорганічні фосфати та іони амонію, що свідчить про відсутність процесів розпаду органічних речовин…
Дослідженнями встановлено, що ці показники притаманні лише живому організму…»
