«Це не Афганістан… Нам жалітися нема чого, дуже гарні умови у нас» (с)
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім привернув увагу широкої громадськості своїми доволі несподіваними заявами про життя буття українських регіонів під час широкомасштабного вторгнення РФ.
На думку очільника Миколаївщини
Багато людей уже просто не відчувають війни і навіть не чекають на її завершення.
Хоча з іншого боку, є серед нас і люди, які є втомлені набагато більше, ніж під час Другої світової війни.
Своїми думками з цього приводу Віталій Кім поділився в інтерв’ю «Главкому»
За його словами, зараз потрібно давати людям чітку інформацію про поточний стан справ, бо серед багатьох наростає байдужість.
– Після трьох із половиною років війни втома бере своє – люди не хочуть мобілізуватися, а хочуть будувати плани на мирне життя.
У багатьох – вся надія на Збройні сили, на керівництво держави та на дипломатичне врегулювання цього питання (війни – ред.).
ЦИТАТА
«Порівняно з Другою світовою війною, яка тривала шість років, нинішні три з половиною роки через прискорений розвиток подій та технологій еквівалентні 15 рокам тієї війни.
Під час Другої світової, поки ти доїхав до поля битви, два місяці могло пройти, а в нас це щоденна історія, якщо не щогодинна.
А це означає, що люди втомлені набагато більше, ніж тоді», – каже Кім.
За його словами, в Україні немає дефолту, не рухнула гривня, а завдяки підтримці іноземних партнерів і політиці уряду країна живе.
І живе непогано:
«Все ж пізнається у порівнянні. Порівняйте, як живуть у війні Афганістан, чи Ємен, чи Палестина.
Вибачте, ми живемо кайфуючи – з караоке, концертами, ресторанами і всім іншим. Нам жалітися нема чого, дуже гарні умови у нас, хай би як це не звучало під час війн».
При цьому Кім додав, що дуже різна ситуація у людей, які живуть умовно в Херсоні, і тих, що живуть в Тернополі.
«Я прямо закликаю військових не йти в політику»
Інший пасаж з інтерв’ю Кіма стосується можливої участі військових у політиці та виборах:
– Я ж міркую з позицій економічного відновлення. Такі люди, як Буданов, Малюк, Білецький чи Залужний, – це фахові менеджери, які здатні керувати.
Але лише в Миколаївській області у нас тисяча з лишком депутатів на різних рівнях. І я проти того, щоб усі вони були військовими, які повернуться в кожне село, територіальну громаду.
Насправді справжні кадрові військові, як правило, і не хочуть займатися політикою – їх вона це не цікавить, вони про неї не хочуть навіть говорити.
Якщо в кожній громаді будуть депутати лише з військовим досвідом, то усі питання зведуться до дуже вузького кола проблем, в яких вони розбираються.
До того ж, такі фахівці зараз більше потрібні в Збройних силах, а не в політиці. Тому моя позиція не змінилася.