Нд. Лис 24th, 2024

Сьогодні, 3 листопада, на Запоріжжі обірвалося життя Тараса Давидюка. Він був пластуном, головним редактором та засновником інформаційного сайту Horyn.info.

Гірку звістку повідомив побратим Тараса, пластун Юрій Юзич на своїй сторінці у ФБ:

Тарас Давидюк – «Старий» (28.08.1986, Рівне – 3.11.2023, околиці Роботиного, Запорізька область).

Пластун, журналіст, активіст, військовий розвідник. З 2002 року у громадському русі. Був членом «Молодого Руху». У 2005-2012 роках – голова обласної організації і член Центрального Проводу Молодіжний Націоналістичний Конгрес – МНК. Був також голою рівненської обласної організації «Активна молодь».

Випускник Острозької академії. Політолог – за освітою. Вчитель історії та журналіст – за покликанням. Ще студентом, у 2005 році, був певний час членом місцевого осередку Пласт – український скаутинг в Острозі.

Весною 2012 року повернувся до Пласту. Пройшов вишкіл юнацьких впорядників число 132, який проходив в Острозі. Став впорядником гуртка «Чорні ступні». У своєму пластовому життєписі до куреня старших пластунів Орден Залізної Остроги написав: «Планую достойно виховати на пластових засадах юнаків мого гуртка та активізувати старшопластунів Рівного». Виховну працю поєднував із обов’язками осередкового старшого пластунства в місті. Залучав нових волонтерів до Пласту і підтримував мотивацію діючих.

Взимку 2013-2014 років доброволець в 14-ій «МНК-івській», відтак у і 15-ій «пластовій» сотнях Самооборони Майдану. З початком російсько-української війни у добровольчому батальйоні «Гарпун», де служило багато пластунів. Опісля продовжив службу в одному із окремих розвідувальних батальйонів ЗСУ. Додому повернувся лише весною 2019 року. Працював журналістом. Створив власний місцевий незалежний новинний сайт, який розвивав.

Відновив свою виховну працю в Пласті. Став зв’язковим 33 курінь ім. Уласа Самчука. Виховник та інструктор на багатьох пластових таборах. Але… 24 лютого 2022 року – знову на фронт. Він не вагався: «йти на війну чи ні, я обирав куди». Крайні місяці воював у підрозділі, разом із своїми побратимами ще з «Гарпуна».

29 вересня цього року заручився. Із київською пластункою Tetiana Lushchenko із куреня «Ті, що греблі рвуть». І знову на фронт. 27 жовтня, тиждень тому, Тарас написав у себе на сторінці: «На сьогодні немає і не може бути важливіших справ, ніж війна. І це мають зрозуміти всі. І не лише зрозуміти, але й діяти відповідно».

Картка мами Тараса:
Давидюк Людмила Миколаївна
5167490061397452 

Вічна пам’ять Герою…

Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.