Адже порівняла його зі значенням у шведській мові
Фото Ірини з Facebook
Колишня українська телеведуча, блогерка, яка з початком повномасштабної війни переїхала до Швеції Ірина Литвин-Комаровська пояснила причину бажання замінити у спілкування слово «терпіти» на слово «чекати». Вона вважає, що у цих словах суть різниці між шведським і українським менталітетами
Ірина вивчає шведську і на одному з уроків її група вчила іменник «терпіння» і від нього відповідно прикметник.
Я вирішила уточнити ще й дієслово «терпіти»
Запитала я вчительку (молода етнічна шведка 26 років), вона помовчала, наче пригадуючи це слово, а потім говорить: «Ні, це якесь дивне словно, рідко вживається»
На моєму обличчі було стільки здивування, що вона одразу вирішила уточнити, що шведи у цьому випадку кажуть слово «чекати»
І от тут мене аж промурашило, – пише українка. І запитує читачів свого блогу чи замислювалися вони колись, наскільки глобальна різниця у словах «терпіти» і «чекати».
Ірина в ефірі українського телебачення
Я не філолог, але я відчуваю цю різницю прямо тілом, – зауважує Ірина.
«Терпіти» для мене овіяно якоюсь безнадією, жертовністтю, відмовою від себе і наче часові рамки розсунуті до максимуму, це ніколи не закінчиться…
А от в слові «чекати» навпаки є якась надія, є якийсь певний проміжок часу, після чого обовʼязково буде результат, може навіть негативний, але це теж результат, з яким щось можна робити далі.
Саме такі роздуми спонукали Ірину ухвалити рішення не вживати слово «терпіти»
Я розумію, що так склалося історично, релігійно, що така реальність зараз, але я вирішила хоча б у тих випадках, де зможу це слово замінити на «чекаю». Буду так робити.
Допис Ірини зібрав сотні коментарів, у яких українці все ж зазначали, що слово «терпіти» у шведській є. Втім наводили інші слова, які, на їхню думку, свідчать про особливості українського менталітету.
Daria Konopolska
Через слова у мові, які сформувалися протягом століть, дуже легко зрозуміти ментальність народу. Наприклад, через слова укр-рос мови. Перемога – змогти щось більше, ніж було до цього, победа – була біда до цього, а потім, наче, як добре). Борщ насипають в українській, бо він густий. В рос наливають, бо що? Перші страви ріденькі, чому ж і є слово похлебка, бо тільки хлєбати це і можна. Дружина – саме поняття натякає на те, що це друг, побратим. Жена – той, на кому одружився і все. І так можна до безкінечності порівнювати.
Наталя Кухарська
В мене теж були інсайти в розбіжності менталітетів – при вивченні німецької.
Наприклад слово «уряд» – Regiеrung .
Коли в розмові йдеться про політику, німці ніколи не називають свій уряд «Macht» – в перекладі «влада».
Бо влада, це щось панівне, беззаперечне, а уряд є уряд, це працівники на керуючих позиціях з певним об’ємом відповідальності і обов’язків.
От тоді і ошелешило мене, яка різниця менталітетів…от так і живем.
Ми наділяємо наш уряд такою «владою» наче панівний клас, бо так і називаємо уряд…
Леся Півторак
Я замінила слово «проблема» на «задача», коли ще були малі дітки, і тепер у них на автоматі, якщо хтось говорить, що є проблема, вони уточнюють – задача.
Olga Broslavska
Так, в мене було так з польскою.
Вони кажуть dla czego- що означає Чому?
Тобто чому я тут, фактично звучить: Для чого я тут?
Руслана Костевич
Всіма мовами «толерантність», російською – «терпимость»
Тетяна Міхненко
Це як в італійській немає слова «комплексувати»