Освічені, але безробітні: кому в Європі важче знайти роботу, з університетським дипломом, чи без? 

Чому випускники університетів іноді залишаються без роботи

Попри популярну думку, що вища освіта автоматично гарантує хорошу роботу, реальність складніша. У більшості країн Європи наявність диплома таки знижує ризик залишитися безробітним. Але є винятки — і серйозні застереження для тих, хто тільки планує майбутню професію.

Хто частіше без роботи — з дипломом чи без?

У 2024 році середній рівень безробіття в ЄС становив 5,9%, тоді як серед випускників університетів — лише 3,8%. Це означає, що наявність вищої освіти у середньому зменшує шанси залишитися без роботи на 35–55%.

У країнах на кшталт Чехії, Польщі, Німеччини, Нідерландів — цей ефект особливо помітний. Там безробіття серед дипломованих молодих фахівців — всього 1,4–3,5%.

Але є й протилежні приклади. Туреччина — єдина країна, де рівень безробіття серед людей з вищою освітою вищий, ніж серед тих, хто її не має. У 2024 році цей показник сягнув 9,2% проти 8,8% у загального населення.

Чому диплом в Туреччині не рятує від безробіття?

Причина — перенасичення ринку праці випускниками. З 2003 по 2024 рік кількість університетів у Туреччині зросла майже вчетверо — з 53 до понад 200. Але кількість високооплачуваних вакансій не встигала за кількістю дипломів.

Ба більше, якість освіти та її відповідність ринку праці стала головною проблемою. За даними ОЕСР, мало випускників обирають технічні або наукові спеціальності (STEM), тоді як ринок потребує саме таких фахівців.

Що з цього варто зрозуміти батькам і школярам в Україні?

1. Диплом сам по собі — вже не “перепустка в успішне життя”. Важливо не просто здобути вищу освіту, а обрати напрямок, який відповідає потребам ринку праці.

2. Популярні гуманітарні або “модні” спеціальності можуть не гарантувати працевлаштування, якщо випускників таких програм буде більше, ніж вакансій.

3. Варто дивитися не лише на престижність університету, а й на якість викладання, практичну підготовку, стажування, рівень ІТ, аналітичних, технічних навичок.

4. Не всім потрібна вища освіта одразу після школи. У Європі багато хто спочатку отримує практичну професію або йде працювати, а вже потім свідомо вступає до вишу.

Що може піти не так у системі освіти?

Приклад Туреччини демонструє:

• масове “розширення доступу” до вищої освіти без покращення якості веде до знецінення дипломів;

• відсутність зв’язку між програмами університетів та ринком праці створює “освічене безробіття”;

• державна політика, орієнтована лише на кількість університетів, без інвестицій у викладачів і інфраструктуру — ризик для економіки.

Українським батькам важливо розуміти: 

• Так, вища освіта допомагає знайти роботу, але тільки тоді, коли вона актуальна, якісна і практична.

• Батькам школярів варто орієнтуватися не на моду чи престиж, а на перспективи на ринку праці через 5–10 років.

• Краще — менше студентів, але краще підготовлених, ніж армія випускників без шансів на достойну роботу.

Перед вступом — вивчіть не лише рейтинги університетів, а й статистику працевлаштування випускників конкретних факультетів, рівень зарплат і конкуренцію в обраній сфері.