Традиція, що пережила століття
Дідух — святково прикрашений сніп жита або пшениці, символ роду, пам’яті та добробуту, який українці ставили задовго до появи ялинок.
Назва походить від слова «дід» і означає предка, пише РБК-Україна.
Традиція дідуха існувала ще до християнства: він символізував життя, врожай і захист, а в хаті приносив тепло, мир і достаток.
Після прийняття християнства його інтегрували у зимові свята — ставили поруч з іконами та кутею, символізуючи присутність роду.
Це перший «різдвяний декор» в Європі. Міні-дідухи дарували гостям як оберіг щастя. Традиційний дідух мав форму «стовбура» з «крилами», прикрашений сухоцвітами, барвінком, стрічками та переплетеною соломою, які відганяли зло та зберігали енергію роду.
Після свят дідуха спалювали або годували птахів, що символізувало очищення і повернення сили землі.
Сьогодні дідух знову популярний — як символ коріння, ідентичності та зв’язку поколінь. Це екологічний та автентичний оберіг, який не замінить жодна ялинка чи гірлянда.