Про це мало хто знає
Частина областей України «поділилися» своїми територіями і таким чином виник новий регіон. Про таке утворення останньої області нашої держави знають одиниці.
Наймолодша адміністративна одиниця, що змінила межі чотирьох областей, з’явилася на мапі країни 71 рік тому.
Черкаська область з’явилася 7 січня 1954 року шляхом виділення територій із Київської, Полтавської, Кіровоградської та Вінницької областей. Центром області стало місто Черкаси.
Чому вирішили створили Черкаську область
Ідея створення Черкаської області вперше обговорювалася 28 грудня 1953 року на засіданні президії ЦК КПУ. Головною причиною була велика територія Київської області (41 тис. км²) та віддаленість південних районів від обласного центру, що ускладнювало управління і розвиток сільського господарства та промисловості.
Було вирішено виділити 20 південних районів Київщини в окрему область і доповнивши її районами з інших областей.
На момент створення область займала 21,1 тис. км², населення становило близько 1,5 млн осіб, переважно сільських жителів.
У наступні роки адміністративно-територіальний устрій області змінювався: скасовувалися та відновлювалися райони, змінювався статус міст. Після реформи децентралізації 2020 року Черкаська область була поділена на 4 райони: Звенигородський, Золотоніський, Уманський та Черкаський.
Кожен з цих районів включає в себе кілька територіальних громад, які об’єднують села, селища та міста. Ці громади мають власні органи місцевого самоврядування, що дозволяє ефективніше вирішувати місцеві питання та покращувати якість життя мешканців.
Які чинники враховували, визначаючи межі області
Межі Черкаської області визначали з урахуванням кількох чинників.
- По-перше, враховувалася віддаленість районів від обласного центру Києва, щоб полегшити управління і контроль за господарством та промисловістю.
- По-друге, райони підбирали з огляду на економічну однорідність – провідна культура сільського господарства, зокрема цукрові буряки, та наявність цукрової промисловості.
- По-третє враховували природні та кліматичні умови, щоб територія була компактною і однорідною за рельєфом і ресурсами.
Історико-культурні фактори теж мали значення, оскільки райони мали спільний історичний розвиток і традиції.