І переважно не найкращим чином
У сучасному будівництві дедалі рідше зустрінеш суцільні «бетонно-сірі» квартали — забудовники все сміливіше експериментують з кольорами та комбінаціями відтінків. Однак чи справді фасади здатні впливати на емоційний стан людей, запитує РБК-Україна.
Це питання прокоментували урбаністка Анастасія Палій та психологиня Дарина Аітова. Висновки деяких світових досліджень свідчать: у кольору хоч і немає «чарівної сили», але він формує настрій і сприйняття середовища.
Не колір сам по собі, а середовище: головний чинник емоційного комфорту
За словами Анастасії Палій, колір фасаду не діє на психіку як окремий подразник. Вплив формує контекст простору, його різноманітність та стиль.
-
монотонні сірі квартали радянського типу створюють відчуття нудьги, втоми та з часом посилюють стрес;
-
різноманітність форм і кольорів оживляє вулицю, дарує відчуття динаміки та викликає більше позитивних емоцій.
Світовий досвід:
У Копенгагені, Гамбурзі, Роттердамі та Осло міські влади свідомо використовують контрастні кольори у житлових районах, аби зменшити візуальну однотонність.
А в Мексиці проєкт Macro Murals перефарбував цілі квартали у яскраві палітри — після чого в районах знизилася тривожність мешканців та збільшилася кількість соціальних контактів.

Активні перші поверхи підсилюють ефект кольору
Експертка наголошує: колір — лише частина картини. Значно більш відчутний ефект дають «живі» перші поверхи:
-
кав’ярні та магазини,
-
невеликі майстерні,
-
сервіси та громадські простори.
Такі елементи додають світла, руху й людської присутності — а це напряму впливає на психологічну безпеку та комфорт.
Що кажуть психологи: колір впливає навіть тоді, коли ми цього не помічаємо
Психологиня Дарина Аітова підтверджує: кольори, якими люди оточені щодня, справді формують емоційний фон.
-
Теплі природні відтінки (теракота, м’який зелений, світло-жовтий) створюють відчуття спокою й затишку.
-
Нейтральні кольори дають відчуття впорядкованості, але у великих масивах роблять простір холодним.
-
Яскраві відтінки активізують, але у надмірі можуть втомлювати або навіть дратувати — особливо у стресові періоди.
У психології це явище називають емоційною асоціативністю кольору: те, що одній людині здається підбадьорливим, іншій може нагадати про негативний досвід.
Світові приклади: як міста використовують колір свідомо
-
Нідерланди та Данія: палітри фасадів затверджуються на рівні міських регламентів, щоб створити впізнаваний вигляд району й підтримувати емоційний баланс.
-
Фінляндія: у житлових районах застосовують теплі природні тони — це допомагає компенсувати тривалу холодну пору року та нестачу сонця.
-
Іспанія та Португалія: яскраві кольори використовуються для «підняття» настрою у старих районах і боротьби з урбаністичною депресією.
-
США (Портленд, Маямі): різнобарвні квартали допомагають мешканцям легше орієнтуватися, створюють ідентичність та підсилюють відчуття «домівки».
Колір фасадів не «лікує» і не «шкодить» сам по собі. Він працює лише як частина великої системи:
різноманітність + активні вулиці + гармонійна палітра = комфортний психологічний простір.
Гармонійні кольорові рішення допомагають мешканцям почуватися спокійніше, доброзичливіше та впевненіше у власному районі — а безбарвні одноманітні будівлі, навпаки, можуть підсилювати виснаження та тривожність.

