І переважно не найкращим чином 

У сучасному будівництві дедалі рідше зустрінеш суцільні «бетонно-сірі» квартали — забудовники все сміливіше експериментують з кольорами та комбінаціями відтінків. Однак чи справді фасади здатні впливати на емоційний стан людей, запитує РБК-Україна.

Це питання прокоментували урбаністка Анастасія Палій та психологиня Дарина Аітова. Висновки деяких світових досліджень свідчать: у кольору хоч і немає «чарівної сили», але він формує настрій і сприйняття середовища.

Не колір сам по собі, а середовище: головний чинник емоційного комфорту

За словами Анастасії Палій, колір фасаду не діє на психіку як окремий подразник. Вплив формує контекст простору, його різноманітність та стиль.

  • монотонні сірі квартали радянського типу створюють відчуття нудьги, втоми та з часом посилюють стрес;

  • різноманітність форм і кольорів оживляє вулицю, дарує відчуття динаміки та викликає більше позитивних емоцій.

Світовий досвід:

У Копенгагені, Гамбурзі, Роттердамі та Осло міські влади свідомо використовують контрастні кольори у житлових районах, аби зменшити візуальну однотонність.

А в Мексиці проєкт Macro Murals перефарбував цілі квартали у яскраві палітри — після чого в районах знизилася тривожність мешканців та збільшилася кількість соціальних контактів.

Активні перші поверхи підсилюють ефект кольору

Експертка наголошує: колір — лише частина картини. Значно більш відчутний ефект дають «живі» перші поверхи:

  • кав’ярні та магазини,

  • невеликі майстерні,

  • сервіси та громадські простори.

Такі елементи додають світла, руху й людської присутності — а це напряму впливає на психологічну безпеку та комфорт.

Що кажуть психологи: колір впливає навіть тоді, коли ми цього не помічаємо

Психологиня Дарина Аітова підтверджує: кольори, якими люди оточені щодня, справді формують емоційний фон.

  • Теплі природні відтінки (теракота, м’який зелений, світло-жовтий) створюють відчуття спокою й затишку.

  • Нейтральні кольори дають відчуття впорядкованості, але у великих масивах роблять простір холодним.

  • Яскраві відтінки активізують, але у надмірі можуть втомлювати або навіть дратувати — особливо у стресові періоди.

У психології це явище називають емоційною асоціативністю кольору: те, що одній людині здається підбадьорливим, іншій може нагадати про негативний досвід.

Світові приклади: як міста використовують колір свідомо

  • Нідерланди та Данія: палітри фасадів затверджуються на рівні міських регламентів, щоб створити впізнаваний вигляд району й підтримувати емоційний баланс.

  • Фінляндія: у житлових районах застосовують теплі природні тони — це допомагає компенсувати тривалу холодну пору року та нестачу сонця.

  • Іспанія та Португалія: яскраві кольори використовуються для «підняття» настрою у старих районах і боротьби з урбаністичною депресією.

  • США (Портленд, Маямі): різнобарвні квартали допомагають мешканцям легше орієнтуватися, створюють ідентичність та підсилюють відчуття «домівки».

Колір фасадів не «лікує» і не «шкодить» сам по собі. Він працює лише як частина великої системи:

різноманітність + активні вулиці + гармонійна палітра = комфортний психологічний простір.

Гармонійні кольорові рішення допомагають мешканцям почуватися спокійніше, доброзичливіше та впевненіше у власному районі — а безбарвні одноманітні будівлі, навпаки, можуть підсилювати виснаження та тривожність.



Джерело