Але чому немає синьо-жовтих прапорів?
Війна та широкомасштабне вторгнення РФ, якось зробила допустимим вживання обсценної лексики, лайки та матюків у публічному просторі.
Почалося все з відео, записаних десь на передовій, де воїни в екстремальних ситуаціях, очевидно, що не добирають слів.
Далі «мати» почали ставати нормою у піснях, за тим їх активно почали вживати блогери під час власних стрімів та навіть «експерти», коли їх просять пояснити міжнародну ситуацію чи проблеми економічного характеру.
Тепер дійшло буквально, що до дітей, коли батьки-протестанти, дають їм до рук картонки з матюками, а потім самі своїх же дітей з тими матюками фотографують та поширюють у мережі.
Можна по-різному ставитися до самих протестів, але в цьому тотальному засиллі матюків (та хизуванні ними) є щось явно нездорове.
Проте, апологети обсценного слововжитку беруть подібні зауваження на кпини.
От, приміром, що пише Віталій Чепинога:
Тим часом учасник попередньог7о Майдану Сергій Чабан вважає:
“Що різануло очі на мітингах протесту – велика кількість матюків на плакатах. Ви бачили хоч один на Майдані? Я ні. Якось це не в майданних традиціях. Не наше це…
Філософ Сергій Чаплигін у своєму ФБ-дописі зазначає: