Готовність держави, кадрова криза в міністерствах, та головна перешкода на шляху до Брюсселя — як Україна трансформується аби потрапити до ЄС
Вступ України до Європейського Союзу, що набув прискореного темпу в умовах повномасштабної війни, є не просто політичним рішенням, а багаторічним процесом до якого ми довго прагнули та за який боролися. Країні доводиться змінювати не лише багато законів, а й сам спосіб функціонування держави та ставлення суспільства до цінностей ЄС.
Про те, які механізми ЄС чекають на Україну та де ховається ключовий кадровий ризик ми поговорили з доктором наук з державного управління, професором Валерієм Тертичкою.
Після історичного рішення Європейської Ради про початок переговорів, Україна переходить до найскладнішої фази — практичної інтеграції. Єврокомісія вже надала перші оцінки виконання семи ключових вимог, що відкрили шлях до переговорів.
Управління та кадри
На запитання, хто несе найбільшу відповідальність за виконання вимог Єврокомісії, професор Тертичка зазначає, що ключову роль відіграє Віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка. Водночас він підкреслює, що це не відповідальність однієї людини — за процес відповідає ціла система.
— Проблемною є саме координація між органами влади, тому що це розподілено між багатьма міністерствами. За політику інтеграції у сфері освіти відповідає Міністерство освіти, в охороні здоров’я – Міністерство охорони здоров’я. Ключова проблема – це робота в одному напрямі, з одним темпом руху», – наголошує Валерій Тертичка.
Також присутня кадрова проблема. За оцінкою професора, в Україні відсутня спеціалізована підготовка державних службовців саме для роботи з правом ЄС.
— У нас загальна підготовка як державних службовців, так і правників. Відсутність оцієї спеціалізації є викликом на сьогодні», — говорить він.
Він нагадує, що за оцінкою у звіті Єврокомісії, ситуація з реформою державної служби не є доброю, а на оцінку «трійка з плюсом». Найбільший ризик імплементації, за його словами, полягає у відсутності конкурсів на посади, що призводить до елементів «ручного управління» та низької якості фахівців, здатних юридично опрацювати європейські директиви. Зокрема такі країни як Бельгія чи Польща мають свої навчальні заклади для підготовки посадових осіб для роботи в органах ЄС чого наразі немає в Україні.
Вплив на економіку
Вступ до ЄС вплине на всі сектори економіки, але найбільші виклики стоять перед аграрним сектором та промисловістю. Українські аграрії отримають доступ до європейського ринку, але зіткнуться з потужною конкуренцією з боку фермерів ЄС, які отримують мільярдні субсидії.
— Вимоги Європейського Союзу щодо якості продукції, щодо охорони здоров’я, щодо якості життя в загальному розумінні є достатньо високі. Вони на сьогодні чи не найвищі у світі», — каже Валерій Тертичка.
Це означає, що нашому аграрному сектору доведеться перевлаштовуватися до цих високих вимог, це непросто, але цілком реально.
Щодо ризику опору, пов’язаного із тарифними квотами, особливо у металообробці, експерт радить розглядати це не як загрозу, а як можливість для переходу на нові стандарти.
Суспільна інтеграція
Вступ до ЄС має кардинально вплинути на якість державного управління та надання публічних послуг, але, за словами Валерія Тертички, це станеться лише тоді, коли зміни відбудуться на рівні всього суспільства.
На сьогодні, на думку експерта, корупція є найбільш системною та багатовекторною перешкодою для вступу. Вона охоплює всі сфери, від торгівлі посадами до побутової «вдячності» лікарю.
— Євроінтеграція означає інтеграцію всіх громадян України до цінностей Європейського Союзу. Тоді, коли ми ставимо вимоги до так званої «еліти», а самі одночасно намагаємося вирішити все через кума, через свата чи якісь родинні зв’язки, то це означає, що ми рухаємося в протилежний шлях євроінтеграції», — розповідає експерт.
Безпекова складова
— Європейський Союз – це економічна стабільність, стабільність в розвитку, стабільність в соціальному захисті. Це дає нам можливість всередині країни робити перенаправлення коштів на безпекову складову», — говорить Тертичка.
Він підкреслює, що вступ до ЄС — це взаємний процес 50 на 50: Україна приносить «драйв» та безпековий потенціал, а ЄС забезпечує макроекономічну стабільність, критично важливу в умовах, коли країну, ймовірно, очікує «ізраїльський або «напівізраїльський» варіант безпекового існування.
Авторка тексту: Надія Бутеєць