Старе слово, яке не зникло
Слово «п’єц» — це діалектне слово в українській мові, що походить із польської piec і означає «піч» — традиційну споруду для обігріву дому або приготування їжі. Про це пише 24Канал.
Цей термін найчастіше вживали на Заході України, зокрема у Львові, де так називали кахляну пічку для опалення, що ще збереглися в старих будинках.
У словниках слово «п’єц» фіксується як розмовний або діалектний синонім до загальноприйнятого «піч» і має таке ж значення — будівля або пристрій для обігріву чи готування.
У побуті це слово також зустрічається в кількох виразах:
- Забула запалити п’єц — тобто забула розтопити піч.
- Дати на п’єц — означає сильно побити, образ узятий із лазні, де на гарячий п’єц ллють воду, щоб утворився пар.
- Тримайся п’єцу — побажання бути чесним, правильним та сильним.
У літературній мові частіше використовують слово «піч», але «п’єц» теж є нормативним і зафіксованим у словниках, хоч і рідше вживається.
Фото: Гуцульський п’єц