Три причини
Фото ілюстративне
У радянські часи однією з обов’язкових будівельних норм було відкривання вхідних дверей квартир всередину. На перший погляд, це може здаватися незначною деталлю, але за цим рішенням стояли цілком логічні й навіть важливі з точки зору безпеки причини.
Зручність для міліції: міф чи правда
Існує популярна версія, що двері радянських квартир відкривалися всередину для полегшення роботи міліції під час обшуків. Така конструкція справді дозволяла швидше вибити двері, але це більше схоже на міську легенду, ніж на офіційну причину. Хоча силовики могли скористатися цим, основна мета такого планування полягала в безпеці мешканців, а не у зручності для правоохоронців.
Пожежна безпека: головний аргумент
Насправді основною причиною відкривання дверей всередину була пожежна безпека. У разі надзвичайної ситуації, як-от пожежа, люди в паніці часто вибігають з квартир одночасно. Якщо двері відкривалися б назовні, вони могли б заблокувати проходи на вузьких сходових клітках, створюючи небезпечне «пляшкове горлечко».
Двері, що відчиняються всередину, дозволяли швидше евакуюватися, не перешкоджаючи руху інших. Це також допомагало рятувальникам у разі необхідності проникнути в приміщення для допомоги мешканцям.
Вузькі сходові клітки та економія простору
Ще один важливий момент — економія простору. У багатоповерхових будинках, зокрема в хрущовках, сходові клітки були дуже тісними. Двері, які відкриваються назовні, могли б заважати сусідам, особливо якщо кілька людей виходять одночасно. Відкривання дверей всередину дозволяло уникнути таких незручностей і зробити пересування сходами хоч і тісним, але безпечнішим.
А що з приватними будинками?
У приватних будинках, особливо в регіонах із частими снігопадами, правило дверей, що відкриваються всередину, залишається актуальним і сьогодні. Якщо за ніч випаде багато снігу, двері, які відкриваються назовні, можуть просто заблокуватися. В такій ситуації мешканцям довелося б шукати інший вихід із будинку, що не завжди зручно і безпечно.