Йому було лише 25 років
Дмитро Семка був спортивним, сміливим та патріотичним. Він міг залишитися за кордоном, але повернувся з Польщі, щоб захищати Україну. Служив у 38-й окремій бригаді морської піхоти і загинув влітку 2023 року на Донеччині.
Посмертно Дмитро отримав орден «За мужність» та медаль «Хрест Свободи» ІІІ ступеня.
Йому було лише 25 років. У родині його називали «Світлячком» — він був світлою та доброзичливою людиною, але водночас із сильним характером. З дитинства займався вільною боротьбою, отримав норматив кандидата в майстри спорту та десятки нагород. Любив техніку, колекціонував і розбирав металеві машинки, дбав про сестру та мріяв про сім’ю.
Дмитро навчався в Полтавській державній аграрній академії, мріяв відкрити СТО, любив дітей, не встиг одружитися — освідчився за два тижні до загибелі.
Воювати почав із початку 2023 року, пройшов навчання у Латвії, отримав відзнаку від міжнародних інструкторів. На фронті був розвідником, добровольцем, рвався на найскладніші завдання.
Загинув у «сірій» зоні під час виконання бойового завдання, підірвавшись на міні. Його батько теж служив у тій же бригаді і був за 800 метрів від сина під час трагедії.
Дмитра поховали в Полтаві на Центральному кладовищі, відкрили меморіальну дошку на фасаді Ліцею №17 «Інтелект», а його портрет увійшов до артпроєкту «Наші». Попри всі випробування життя, він залишився прикладом сміливості, патріотизму та любові до родини.
Більше про це — читайте на сайті fakty.