Саме вона пояснює бум українського підприємництва в Польщі
Фото ілюстративне
Люди, які не знають мови і ринку, беруться за щось, чого раніше ніколи не робили, і просто починають, — описує українських підприємців у Польщі доктор Ян Бжозовський із Ягеллонського університету, який досліджує мігрантське підприємництво в Польщі, – йдеться у матеріалі Texty.
Він називає рису, яка вирізняє українців поміж інших мігрантів, «безтурботним оптимізмом».
Після змін у польському законодавстві 2022 року тисячі українців відкрили власну справу — від масажних кабінетів і кав’ярень до салонів краси і перекладацьких агентств.
Відтоді 80 тисяч українок та українців зареєстрували польський ФОП — одноосібну економічну діяльність (ОЕД). А це майже 10% усіх відкритих індивідуальних бізнесів.
Після початку російської агресії та економічної кризи 2015-го до Польщі буквально щомісяця стали приїздити десятки тисяч нових українських працівників. Більшість із них влаштовувалися на короткі контракти до місцевих фермерів, у будівельні компанії та фабрики, проте були й ті, хто відкривав власну справу.
Незнання мови та місцевого ринку, але знання потреб інших закордонних працівників підказувало оптимальний формат — бізнес у форматі мігрантів.
Наприклад, створення хостелів для трудових мігрантів з Батьківщини.
Проте з часом ситуація змінилася, українці дедалі частіше стали експериментувати із загальним польським ринком, не тільки конкуруючи з поляками, а й створюючи нові сегменти.
- 23% українських бізнесів, зареєстрованих у Польщі, працюють у сфері будівництва,
- 18% — у сфері інформації та комунікацій,
- 9% — у сфері торгівлі,
- 8% — у сфері транспорту і логістики,
- 19% — в інших сферах.
Зміни до законодавства
Чому українського бізнесу в Польщі стало більше?
Перша причина банальна: тому що українців стало більше. Зараз у Польщі приживає 700–800 тисяч трудових мігрантів і 950 тисяч осіб у статусі тимчасового захисту, тоді як десять років тому постійна українська громада навряд чи перевищувала 150 тисяч осіб.
До пандемії ковіду чимало українців воліли лікувати зуби, купувати одяг чи проходити косметичні процедури вдома.
Коли транскордонна мобільність стала обмеженою спершу через карантини, а потім через повномасштабне вторгнення, ці люди почали шукати послуги рідною мовою на місці.
Салон краси, відкритий українкою у Вроцлаві. Фото з мережі
Друга причина — змінилося польське законодавство. До 2022 року українці, які не мають карти поляка або не отримали посвідку на постійне проживання в Польщі, не могли реєструвати ОЕД, а це найпопулярніша форма ведення малого бізнесу.
Тренд 2022-го
До Польщі приїхав український вищий клас.
Чоловіки, які не могли виїхати з України, давали капітал партнеркам, і ті відкривали салони краси, фітнес-клуби, перукарні, — каже Бжозовський.
Хоча в Польщі кількість перукарів на особу вже була однією з найбільших у ЄС, українки не стали конкурувати з бюджетними польськими салонами — створили свої, які вирізнялися якістю та дизайном інтер’єру.
Я був у кількох таких салонах — це реально вау.