Так функціонує державний правопис у Франції, Німеччині, Швеції та інших країнах 

Верховна Рада України зробила черговий крок у напрямку мовної та культурної деколонізації. У парламенті презентували законодавчу ініціативу, яка передбачає оновлення українського правопису, створення сучасного правничого глосарію без русизмів і розробку національного шрифту для державних документів. Ідеться не лише про мову, а й про візуальну ідентичність держави.

Що саме пропонує законопроєкт

Ініціативу представили 12 січня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Вона оформлена у вигляді законопроєкту «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави».

Документ передбачає одразу кілька стратегічних змін:

  • актуалізацію норм українського правопису;

  • створення окремого глосарію правничої мови, очищеного від канцеляризмів і мовних кальок радянського походження;

  • розробку національного шрифту, який використовуватиметься в офіційних документах, державних актах і відзнаках.

Навіщо оновлювати правопис саме зараз

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що українська правнича й наукова мова десятиліттями розвивалася в умовах обмежень.

За його словами, понад 70 років перебування в радянській системі фактично заморозили природний розвиток термінології, особливо у сфері права та державного управління. Як наслідок — у законодавстві й досі трапляються застарілі мовні конструкції, кальки та штучні формулювання.

Згідно з планом, оновлений правопис мають узгодити до 1 березня 2026 року після консультацій з урядом, Національною академією наук та профільними мовознавчими інституціями.

Правничий глосарій: мова без «канцеляриту»

Окремий блок ініціативи — створення єдиного правничого словника, який стане орієнтиром для:

  • законодавців;

  • суддів;

  • державних службовців;

  • юристів і нотаріусів.

Роботу над ним планують вести спільно мовознавці та практикуючі юристи. Мета — зробити правову мову точнішою, зрозумілішою й ближчою до живої української, без перевантажених формул і спадщини радянського діловодства.

Національний шрифт: не дрібниця, а символ державності

Однією з найцікавіших частин законопроєкту є ідея створення унікального українського державного шрифту. Його планують використовувати в офіційних документах, посвідченнях, державних бланках і нагородах.

Окремо наголошується: застосування шрифтів російського походження, зокрема Peterburg чи Izhitsa, у державних актах України вважається неприпустимим.

Як це працює в Європі: ми не виняток

Україна тут не винаходить нічого екзотичного — багато європейських країн уже давно мають власні національні шрифтові традиції:

  • Німеччина історично використовувала Fraktur і досі має спеціальні гарнітури для офіційних потреб.

  • Велика Британія має королівські шрифти, адаптовані для державних документів і монархічної символіки.

  • Фінляндія та Швеція розробляли власні державні гарнітури для офіційної комунікації, щоб зберегти національну візуальну ідентичність.

  • Франція традиційно підтримує власні типографічні стандарти для державних установ.

У цьому контексті український національний шрифт — не дизайнерська примха, а елемент культурного суверенітету.

Що це означає на практиці

Якщо законопроєкт буде ухвалений, Україна отримає:

  • сучасний і зрозумілий правопис;

  • уніфіковану правничу мову без мовних рудиментів;

  • власний візуальний стиль державних документів, відокремлений від колоніального минулого.

Це довгострокова реформа, яка не дає миттєвого ефекту, але закладає фундамент для наступних поколінь — так само як колись це зробили багато європейських держав.

Українська мова перестає бути лише засобом спілкування. Вона дедалі більше стає інструментом державності, ідентичності та самоповаги.



Джерело